Іменники з основою на u-довгий

Це невелика група ім. ж.р., які у Н.в. одн. мали закінчення -ы: кры, любы, букы, црькы, свекры. Відмінною особливістю цих ім. було те, що при відмінюванні в них з’являється суфікс -ов-.

Іменники з основами на приголосний.

Основа на –n

І Іменники чол. р., які в Н.В. одн. закінчуються на ы (камы, пламы), вєлєнь, пємєнь, корєнь, грьбьнь, крємєнь, дєнь. Усі іменники, крім камы, пламы в формі Н.В. у старосл. пам*ятках фіксуються з формою на нь

ІІ Іменники сер.роду з закінч. (юс малий): им(юс), плєм(юс), врěм(юс)

Основа на –s

Іменники сер.роду на [-о]: слово, нєбо, дрєво, око, оухо, диво, коло.

Особливість відмінювання – при відмінюванні з*являється приголосний –s

Основа на –t

Тільки сер.рід, які закінчуються на –n, позначали недорослих, таких за віком істот: козьл(юс), осьл(юс). У відмінках з*являлась t

Основа на –r

У формі Н.В. одн. – закінчення [и]

Сюди належало двоє 2 імен: мати, дьшти!!! Мали основу на – ter, у непрямих відмінках виступає – р.

Іменники з основою на приголосний відмінювалися однаково. Форми Н.В. одн. відрізнялися від форм непрямих відмінків. Це пов*язано з дією ЗВС

Н. sēmen→semę=cьм(юс малий)

Р. sēmene→c(ять)мєнє

Відмінювання основ на приг. почало руйнуватися ще у праслов. мові під впливом більш продуктивних відмін.

Раніше цього впливу зазнали іменники ж.р. з основою на –r

Історія формування І відміни іменників.

Тип відміни імен. жін.р.,частково чол. і спільного р., які закінч. в Н.в.,одн. на-а(-я), а в Р.в.,одн. на –и,-і(-Ї). Кістяк І відміни становлять імен. з колишніми основами на –а довге (д.рус.жена, вода, слоуга) та –jа довге (д.рус. оуноша).

Детермінатив –а довге(–jа довге) вже в мові спільнослов’янській став харак. ознакою жін.р. і відповідних прикметникових форм(dobr-a, vьdova).До складу І відміни, крім імен. з колишніми детермінативами –а довге,–jа довге, увійшли майже всі імен. з давніми основам на –u довге (свекры, тыкы, цьркы, боукы, крокы), деякі імен. з давньою основою на – i коротке (долоня, миша, пісня) та на приголосний (дъчка); імен. всіх ін.. давніх відмінк. груп замінили свої стародавні флексії і Д.,М.,О. в. множ. на флексії -амъ,-ами, -ахъ, засвоєні з основ –а довге,–jа довге.