Історія форм наказового способу дієслова в українській мові

В наказовому способі немає форм 1-Ї ос. одн., і 3-ї ос. множ. і двоїни.

В однині виступала одна форма із закінченням –и (дифтонг. походж.), спільним для 2-ї і 3-ї осіб.

У множ і двоїні дієсл 1 і 2 класів мали формотв суфікс -ѣ-, а дієслова 3, 4 класів суф -и-: нєсємъ, несетє,знаємъ,знаєте і нєсѣмъ, нєсѣтє, знаимъ, знаитє; хвалитє(теп. час) і хвалите(нак. спос) закінчення у всіх дієсл були однакові як і в теперішньому часі дійсного способу.

У дієсл. 5 кл. ѣсти, дати, вѣсти утворення форм 2-ї і 3-ї ос. одн. супроводж. зміною приголосних: ѣжь, дажь, вѣжь. Можливо тут ще в спільнослов. мові суфіксальний -и- скоротився до нескладового і і далі до j.

Спільною для всіх словян. мов є втрата форм двоїни у зв’язку із загальною втратою у мові цієї категорії.

У 2-й ос. одн. давнє закін. -и збереглося в сум лише під наголосом: неси,піднеси, бери. Під впливом цих форм кінцевий -и зберіг. і в похідних утвореннях,коли наголос переміщується на префікс: винеси,вибери,вимети.

Також закін. -и в 2-й со. одн.зберіг. в ненагол. позиції дієсл. Із суфіксом -н-,якщо він стоїть після приголосн.: сохни,мокни,але стань, глянь. У всіх ін..випадках ненагол.флексія –и зредукувалася в позиції після приголосних повністю, а після голосних скоротилася до нескладового і: стань, сядь; читай,знай.

Під впливом форм теп. часу в укр. мові пригол. з, ц (2 палатал.),замінились відпов. на ж,ч: бережи,печи,ляж.

3-тя ос.одн.мала з 2-ю особою спільну форму- сєси, съхни, знаи, хвали. Зустріч.випадки заміни старої форми 3-ї ос.одн.новою, описовою формою теп. або простого майб. часу дійсн. способу: да слышишь, да испадєть.

У сулм описова форма 3-ї ос.(одн.,мн.)утвор.з часткою нехай(хай): нехай завєдают. Також в окремих говорах викор.частку най.

У формах мнж. здавна почалося змішування дієслівних основ з тематичними ѣ (1,2 кл.)та и (3,4кл.).

Суфіксальний -ѣ- в укр.мові фонетично змінився в і :несімо. Але в суч.мові суфіксальний і виявл. себе не в усіх позиціях.

У дієсловах з наголош. суфіксом- і -закінчення 1-ї ос.множ.виступає у 2 варіантах :-м/-мо: несім-несімо,ходім-ходімо. У 2-й особі давняя флексія –те втрачає кінцевий голосний: несіть, пишіть<нєсѣтє,пишитѣ. І навпаки, у дієсл. з утраченим суфіксом і з наголосом на кореневій частині вживаються повні флексії: ріжмо,ріжте;станьмо,станьте.

Дієслова 5 класу не зберегли своїх давніх форм наказ. спос.;лише дієслово їсти в однині має форму успадковану від давньорус.мови ѣ жь, форми ж множ. їжмо, їжте виникли за аналогією до форм тематичних дієслів. Дієсл. дати повністю змінило своє відмінювання за зразком 3-го класу: дай,даймо,дайте. (на місці квадратика – ять)