2015-06-30
1257
Характерною особливістю сучасної економічної науки є плюралізм, багатоманітність економічних теорій та ідей, гіпотез, концепцій, методів дослідження й способів опису економічної реальності, їх взаємодоповнююче конкурентне співіснування та розвиток. Невід'ємною складовою світової економічної науки завжди була прогресивна українська економічна думка, яка має глибокі історичні корені, традиції та наукові праці, які ввійшли до інтелектуальної скарбниці людства. Новаторські здобутки видатних українських вчених кінця XIX - початку XX ст. (М. Тугана-Барановського (1865-1919),
У XX ст. праці М. Тугана-Барановського (1865-1919), Є. Слуцького (1880-1948), С. Подолинського (1850-1891) та ін. не лише вивели вітчизняну економічну науку на світовий рівень, але і перевищили його за деякими важливими напрямами.
Розвиток економічної думки у сучасній Україні пов'язаний з відновленням зв'язку часів та спадкоємності ідей, її поступовою реінтеграцією у світову економічну науку на основі ідейно-теоретичного та методологічного оновлення. Йдеться про деідеологізований, деконфронтаційний, врівноважений, неупереджений, об'єктивний та толерантний підхід, який потребує нового прочитання першоджерел, осмислення їх змісту в контексті відповідних історичних умов, усвідомлення спадкоємності та наступності ідей у загальному поступі світової економічної науки. Таким чином, економічна наука пройшла тривалий шлях формування та розвитку. Відтак надзвичайно важливу роль у сприйнятті надбань світової економічної думки займає її періодизація як загальне підґрунтя усвідомлення структурної еволюції економічних знань в історичному контексті.
Характерною рисою досліджень українських науковців зазначеного періоду було широке використання світового досвіду аналізу ринкових процесів, а також надбань у цій царині провідних вітчизняних економістів останньої третини XIX ст., використання багатства їхнього методологічного інструментарію для вивчення згаданих проблем і на цій основі - дійсно наукового аналізу еволюції ринкових процесів протягом другої половини XIX ст., особливостей економічного розвитку України у 20-ті рр. XX ст. тощо.
Але, безумовно, особливе місце в історико-економічних працях ринкова тематика посіла в період системної трансформації економіки України, починаючи з 90-х рр. XX ст. Труднощі перших етапів ринкової перебудови суспільства обумовили не тільки необхідність критичного переосмислення сучасних моделей неокласики, монетаризму, неолібералізму в контексті використання їхніх теоретичних постулатів в процесах ринкової переорієнтації національної економіки, але й глибокого оволодіння сучасними методами аналізу економічних проблем, а також збагачення нинішніх вітчизняних досліджень висновками й положеннями праць представників української економічної думки періоду генезису ринкових відносин (друга половина XIX - початок XX ст.).
Сьогодні економічна наука в Україні поступово повертається до загально визнаного світовою економічною теорією розуміння закономірностей функціонування ринкової економіки, її надзвичайно важливої ролі в системі соціально-політичних відносин.
Формування економічної думки в Україні відбувалось тернистими шляхами і розцінювалось різними дослідниками у різні роки неоднозначно. Разом з тим в Україні ще в 20-ті роки і пізніше, в період політичної “відлиги” у 50-60-ті роки, був виконаний надзвичайно великий обсяг роботи по вивченню та висвітленню історії суспільно-економічної думки в Україні з кінця 16 і до початку 20ст. Проте методологія дослідження, що сформувалася в рамках офіційної ідеології тоталітаризму не могла не позначитись на характері й теоретичному рівні цих досліджень, зроблених оцінках і висновках. Значна політизованість, применшення впливу західної економічної науки або трактування цього впливу переважно з негативного боку, недооцінка національного аспекту, особливостей розвитку української економічної думки не могли не призвести до значних наукових втрат.
В останні роки, з набуттям нарешті Україною довгоочікуваної самостійності та незалежності, до українських істориків-економістів приходить розуміння необхідності висвітлення реальної картини історії української економічної думки на засадах неупередженого аналізу із застосуванням методологічних досягнень сучасності. З рядом статей щодо цього виступили на сторінках української преси Л.Горкіна, Т.Дерев‘янків, С.Злупко, Н.Петровська, В.Сікора.
