2015-06-30
285
О, Кохання – пристрасте моя й насолодо…
найбільша потребо… найтісніша взаємність…
мій найглибший інтим…
моя романтика і краса… мої крила…
сенс мойого життя…
Ти викликаєш найглибший мій потяг…
розквіт усіх моїх здібностей…
даєш незбагненну радість… надихаєш мене на
Велике й Величне –
Самопожертву, Творчість, Героїзм…
Будиш в мені Гідність і Честь… спрагу до волі…
Даруєш могутні сили… енергію життя і дії…
Ведеш мене до Розвитку… Досконалості… Ідеалу…
Опромінюєш мій погляд… уласкавлюєш мій дотик…
Робиш мене творцем нового Життя.
Піднімаєш до безсмертя… продовжуєш мій рід.
Ведеш до глибин Пізнання й Переживання
всього людського Буття.
Ти навчаєш мене Терпінню Любові
Стражданню Прощенню.
Зміцнюєш мою Волю Цілісність Дух.
Моє життя з Тобою – ціле море Багатства.
Я не відаю з Тобою Самотності Закинутості
Непотрібності.
То будь же навік моєю Зіркою моєю Мрією
моєю Принцесою!!!
Кривенко Д. Принат і принатика. – Харків, І996. ‑ С. 197–198.
Ольга Кобилянська (1863–1942),
Відома українська письменниця, громадська діячка.
