Легенда про крашанку

Найперше великоднє яйце, як символ воскресіння з мертвих, Свята рівноапостольна Марія Магдалина принесла римському імператору Тіберію зі словами:"Христос Воскрес!" Тіберій не повірив і сказав: «Цього не може бути, так само, як і це біле яйце ніколи не буде червоним!" У ту ж саму мить яйце стало червоним. Так з’явилася перша крашанка.

Чорну фарбу роблять із сажі. Жовту барву отримують з кори дикої яблуні; салатну – з молодого березового листя; брунатну – з шишечок вільхи.

Щоб прикрасити крашанку, беруть молоді листочки, гілочки або вирізають візерунок з паперу, щільно притискають до яйця й обв’язують його марлею. Або ж обмотують яйце нитками в різних напрямках, закріплюючи кінчики. Після пофарбування марлю та нитки знімають. Малюнок, що утворився в закритих від фарби місцях, виглядає мармуровим.

Крашанки дарують родичам, обмінюються з сусідами і тими, хто прийшов привітати, з ними йдуть у гості, роздають жебракам. Несуть крашанки і на кладовища, кладучи на могили померлих близьких.