2015-06-30
368
| Галузь | Характеристика |
| Освіта | · Початкова освіта. На Лівобережжі, Слобожанщині та Запоріжжі існували початкові школи, де навчали дяки. На Правобережжі та західноукраїнських землях школи діяли при братствах. Діти шляхти навчалися в єзуїтських і василіянських школах · Середня освіта. На Лівобережжі та Слобожанщині діяли Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми, на Правобережжі та західноукраїнських землях — єзуїтські колегіуми: Львівський, Перемишльський, Кам'янецький, Луцький та ін. · Вища освіта. Києво-Могилянська академія і Львівський університет |
| Книгодрукування | · Друкарня Києво-Печерської лаври — найбільша в Україні. Продовжували діяти Львівська братська, Почаївська та Унівська друкарні. Усього в другій половині XVII ст. на українських землях діяло дев'ять українських, три польські й одна єврейська друкарні · Книги з українських друкарень поширювалися у Росії, Болгарії, Сербії, Чорногорії та інших країнах · Видавалися книги переважно церковно-релігійного змісту |
| Усна народна творчість | · Провідний жанр: думи та історичні пісні, основною темою яких були події та герої Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування · Набувають поширення прислів'я, приказки і пісні про важку долю селян, а також козацькі, рекрутські й чумацькі пісні · Зберігають провідне місце, як і раніше, веснянки, гаївки, весільні та інші обрядові пісні |
| Література | · Розквіт в українській літературі другої половини XVII ст. стилю бароко · Полемічна література: Л. Баранович, «Нова міра старої віри»; Й. Галятовський, «Ключ до розуміння»; І. Гізель, «Правдива віра» та ін. · Історична та літописна література: перший підручник з історії «Синопсис» (авторство приписується П. Кохановському); Ф.Софонович, «Хроніка з літописів стародавніх» · Козацькі літописи (з'являються у першій половині XVIII ст.): «Літопис Самовидця» (автором уважають Р. Ракушку-Романовського); літописи Г. Граб'янки і С. Величка · Поезія: твори К. Зиновієва, І. Величковського |
| Театр | · Розвиток народного лялькового театру — вертепу. Улюблений позитивний герой — запорожець, який захищає простих людей. Із вертепом по Україні ходили мандрівні дяки, які були студентами-бурсаками Києво-Могилянської академії, Харківського, Чернігівського, Переяславського колегіумів · Набувають поширення шкільний театр і шкільна драма. Основні теми: різдвяний цикл, драми-міраклі (у перекладі з лат. — диво), мораліте (повчальні з алегоричним змістом) та історичні |
| Музика | · Набули поширення козацькі пісні з маршовим ритмом · Розвиток народної інструментальної музики. Її виконавці (кобзарі, лірники, сопілкарі, скрипалі, цимбалісти) нерідко збиралися в ансамблі («троїста музика») для відзначення різноманітних подій · Розвиток і поширення серед міського населення канта або псалма — побутового багатоголосного пісенного жанру. Канти широко використовувалися у шкільному театрі та вертепі. їх авторами були Л. Баранович, Д. Туптало та ін. · Розвиток партесного (багатоголосного) співу. Теоретиком цього жанру був український композитор М. Дилецький, автор «Граматики музикальної» · Виникнення в містах у другій половині XVII ст. цехів музикантів — об'єднання музик, що обслуговували різноманітні урочисті церемонії, воєнні походи і розваги |
| Архітектура | · Утвердження стилю бароко, розквіт якого припадає на добу І.Мазепи. Завдяки набуттю національного колориту дістав назву українського, або козацького, бароко · Видатні пам'ятки: Спаська церква Мгарського монастиря, церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі, перебудовані Успенський собор Києво-Печерської лаври, Софійський і Михайлівський Золотоверхий собори в Києві |
| Графіка | · Становлення художньої школи українського граверства, основоположником якої вважається О. Тарасевич · Українські гравери: І.ІЦирський, Д. Галяховський, І.Реклинський, Д. Синкевич, Н. Зубрицький та ін. 1702 р. в Києві видано «Києво-Печерський патерик» із 40 гравюрами Л.Тарасевича |
| Живопис | · Основні жанри українського живопису — іконопис, фреска і портрет. Іконописні композиції дедалі більше відрізняються від канонічних зразків. Усталені образи втрачають непорушну величавість і стають більш земними · Збагачуються художні засоби митців — барвистість площинних композицій, посилюється перспективність зображень, світлові й колористичні ефекти · Набула популярності малярська школа Києво-Печерської лаври. Її представникам належать розписи храмів у Глухові, Полтаві, Переяславі, Чернігові та інших містах, фрески Успенського собору й Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври · У портретному жанрі виявляються риси реалізму. В Успенському соборі Києво-Печерської лаври наприкінці XVII ст. сформувалася портретна галерея світських осіб. Зразки козацького портрету: зображення знатного військового товариша Г. Гамалії і стародубського полковника М.Миклашевського. Набули популярності народні картини із зображенням козака Мамая |
|
|
|
|
|
|
