2015-06-30
636
Разом:
1. Прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: радіофізичний, лісостеповий.
2. Прикметники, утворені від сполучення слів, залежних одне від одного (підрядний зв’язок між словами).
а) від сполучення прикметника з іменником: народнопісенний, сільськогосподарський:
б) від сполучення числівника з іменником: шістнадцятиповерховий, п’ятирічний:
в) від сполучення дієслова з іменником: деревообробний, машинобудівний:
г) від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: вищезазначений, важкохворий
але: суспільно корисний, чітко окреслений, послідовно миролюбний
3. Прикметники – терміни: складносурядний, новогрецький, дрібнокаліберний
Через дефіс:
1. Прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: віце-президентський, екс-чемпіонський
2. Прикметники, утворені з двох основ, що називають не підпорядковані одне одному поняття (між ними можна вставити сполучник і): навчально-виховний, кредитно-фінансовий
3. Прикметники, що називають поєднання двох кольорів, відтінків чи смакових відчуттів: жовто-зелений, світло-сірий, кисло-солодкий але: жовтогарячий
|
|
|
4. Прикметники, першою частиною яких є слова військово-, воєнно - або перша частина закінчується на – ико, -іко: воєнно-стратегічний, історико-культурний,
але: військовополонений, військовозобов’язаний
5. Прикметники, утворені повторенням того самого слова: великий-превеликий
6. Прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний.
7. Назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний
3. Правопис прислівників
Разом пишуться складні прислівники:
1) утворені сполученням прийменника з прислівником:
віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навіщо, надалі, надовго, назавжди, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, утричі, якнайкраще.
2) утворені сполученням прийменника з іменником:
безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос, вгорі,вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, внизу, вночі, восени, впам'ятку, впень, вперед, впереміж, впереміш, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врівень, врозкид, врозліт.
3) утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, вчетверо, надвоє, утрьох
4) утворені сполученням прийменника з займенником внічию, втім, передусім
5) утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови впродовж, навмисне, навздогін, позаторік
6) утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього) ліворуч, насамперед, привселюдно, тимчасово
7) Утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови:
|
|
|
абикуди, аніскільки, щоденно, деколи
Окремо пишуться:
1) прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між іменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник):
без відома, без жалю, без кінця,, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без смаку, без сумніву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в позику, в цілості, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти, до сих пір, до смаку, до смерті, до сьогодні, за години, за кордон, за кордоном, за рахунок, за світла, з болю, з-за кордону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості,, уві
2) словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка - числівників) та одного або двох прийменників: від ранку де вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.
3) словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) й дальшого іменника: другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом та ін.
4) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого /середнього роду: в основному, в цілому.
5) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє.
Через дефіс пишуться:
1) складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому або (-к/и): по-батьківському, по-господарському, по-іншому, по-українському, по-християнському, по-батьківськи, по-господарськи, по-людськи, по-українськи; також по-латині.
2) складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-третє й т. д.
3) н еозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: будь-коли, будь-куди, де-небудь, казна-де, куди-небудь, так-то, хтозна-як.
4) складні прислівники, утворені з двох прислівників: десь-інде, десь-інколи, сяк-так
5) с кладні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, далеко-далеко, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.
Питання для самоконтролю:
1. Офоепічні норми вимови голосних та приголосних.
2.Правопис складних іменників та прикметників
3.Правопис прислівників
