Святкові дні тижня

З давніх часів кожен день тижня мав свою характеристику і особливості - "легкі" та "важкі", "чоловічі", "жіночі". Ними регулювали виробничу діяльність, відпочинок та побутові взаємини. І це не якась забаганка чи містифікація - за кожним таким віруванням стоїть довголітній досвід, що здобутий з практичних узагальнень не одного покоління людей.

Духовний мікросвіт наших пращурів складався з таких уявлень про дні тижня:

ПОНЕДІЛОК

Понеділок - перший у ряді буденних днів тижня. З позиції першого - "як почнеш - теж буде цілий тиждень". В Україні усюди пам'ятали, що понеділок - важкий день, тому важливі роботи цього дня не розпочинали. Але вірили, що розпочата цього дня робота скоро буде виконана. В Україні існував звичай "понеділкувати", за яким заміжні жінки не працювали, звільнялись від родинних і господарських обов'язків, брали участь у сходинах, відвідували жіночий гурт і родичів. Жінки і дівчата по понеділках постили. "Котра дівка постить у понеділок, до року віддасться". А заміжні жінки постили заради щасливого сімейного життя. Всі пости (крім різдвяного) починаються з понеділка. Селяни вірили, що в понеділок не можна нічого позичати. За великий гріх вважали одягати в понеділок нову сорочку (буде напасть).

У понеділок світ заснувався. На думку М. Грушевського, вірування в святий понеділок, який допомагає легко помирати, тому й постили. Вірили, що в понеділок народжуються віщуни і знахарі. Якщо в понеділок у сім'ї зчинилась сварка, то буде цілий тиждень. Німці вважали, що в понеділок не можна витрачати грошей, бо будуть "спливати з рук". Не варто в цей день виїжджати в дорогу - трапиться нещастя.

ВІВТОРОК

Вівторок - другий день тижня. «Вівторок - початків сорок»: починали всі важливі справи. Чоловічий (легкий) день. Оселю закладали у вівторок. У вівторок садили гарбузи та огірки (вродить сорок). Вагітні жінки у вівторок остерігалися важкої праці. Діти, що народились у вівторок - "будуть геніальними". Вівторок називали днем, коли "світ заснувався" і тому добрий для оранки, сівби, жнив, возовиці.

СЕРЕДА

Середа - третій день тижня, його середина. Оскільки пісний день, то вважався нещасливим. "Добрі ви гості, та в середу трапились". Жіночий день. Добрий для ворожіння. У середу Бог створив сонце, місяці і зорі.

ЧЕТВЕР

Четвер - четвертий день тижня. Вважається легким, щасливим чоловічим днем. Сватання здебільшого приурочували на четвер. Вірили, що багаті народжуються у четвер. За народними віруваннями саме в цей день Бог створив усі планети. Вважається, що у четвер можна все робити, окрім побілки. У четвер до сходу сонця добре примовляти чи замовляти - допоможе. На Поліссі вважали четвер несприятливим для садіння овочів, заготівлі сала, масла, "бо черви з'їдять". Народ каже: «Хто в четвер скаче, той в п'ятницю плаче. Згодюсь я тоді, не тепер, то в четвер».

П'ЯТНИЦЯ

П'ятниця - п'ятий день тижня. День, тяжкий, особливо для жінок. Вірили, що проти п'ятниці всі сни віщі. На Поліссі жінки в цей день не ткали і не пряли, а галичани - не місили тісто, подоляни - не білили в хаті. Особливо остерігалися п'ятниці вагітні жінки, оскільки по святах, п'ятницях та неділях - "не вільно нічого робити, ані пити, ані прясти, ані прати, бо це спроваджує велике нещастя на дитину".

Велику гріховність накликали на себе ті, хто зважувався співати - "бо в цей день Христос помер". Віруючі люди весь рік говіли по п'ятницях. Вважали, що зачата дитина в п'ятницю, народиться сліпою чи з іншими фізичними вадами. У п'ятницю йти свататись - буде вдача. Народні прислів'я про п'ятницю: «П'ятниця - кому що трапиться», «Хто в п'ятницю скаче, той у неділю плаче». Про людей, які змінюють часто свою думку, кажуть: "У нього сім п'ятниць на тиждень".

СУБОТА

Субота - шостий день тижня. Кінець трудового тижня. У єврейського народу та в арабів субота - це святковий (вихідний) день, в українців - це буденний день. Субота день для завершення всіх робіт, що розпочались протягом тижня, тому не розпочинали нових робіт, крім зажинків і закладин хати. На суботи припадають і поминальні дні. Найвідоміші з них Хомина, Переддмитрова, Передкузьмина, Передмихайлова, а також поминальні суботи перед Трійцею. Найбільше дійств пов'язано з Дмитровою суботою ("Дідівські суботи), "Осінні діди"). Осінній Дмитро (8 листопада) завершує хліборобський рік. За повір'ям він замикає землю і передає права зимі, але ключі тримає при собі, поки за ними не прийде весняний Юрій (6 травня).

Наприкінці тижня годилося змити голову та облити тіло - "бо в суботу й ведмідь умивається", причепурити в хаті, помазати долівку та припічок, зодягти чисту білизну, а малих дітей до року в білу сорочечку - "щоб краще росли". Ввечері, коли в церкві дзвонили дзвони, вчили ходити немовлят. Був звичай щосуботи, перед заходом сонця голитися парубкам та чоловікам, а дівчатам розчесати волосся. Народ про суботу: "Субота - й вся робота", "Субота - не робота, а в неділю нема діла", "Субота - кінчається робота", «Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж».

НЕДІЛЯ

Неділя - сьомий день тижня, вихідний день, свята неділя. Найстарша днина в тижні. Працювати не можна, не можна пити горілки, їсти й спати вранці до служби Божої. Чумаки вирушали в дорогу в неділю. Народжені діти в неділю мають бути пристрасними. [13, с. 124 - 145].