Подвоєння виникає:
Правило | Приклад |
коли збігаються два однакових звуки на межі префікса й кореня | віддалити, возз’єднання |
коли збігаються два звуки [н] на межі кореня та суфікса | щоденник, щоденно; |
коли збігаються два звуки [с] на межі дієслівної основи й частки -ся | вознісся, розрісся |
коли збігаються два однакові звуки у складноскорочених словах | міськком, заввідділом |
у підсилювальному суфіксі -éнн(ий) | здоровéнний, числéнний |
у прикметниках із наголошеними суфіксами -енн(ий), -анн(ий) зі значенням інтенсивності, можливості чи неможливості дії | незрівнянний, несказанний |
у словах Ганна, лляний, бовваніти, овва, ссати та похідний від них |
Подовження м’яких звуків [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] та шиплячих [ж], [ч], [ш] буває:
Правило | Приклад |
в іменниках середнього роду ІІ відміни, що мають закінчення -а (орф. -я) | насіння, колосся, волосся |
подвоєння зберігається при відмінюванні (крім родового відмінка знань, знарядь) та в похідних словах | життєвий, гіллястий |
в іменниках I відміни на зразок стаття, суддя, рілля, Ілля | |
окремих прислівниках | навмання, зрання |
в орудному відмінку іменників жіночого роду ІІІ відміни перед закінченням -ю | річчю, піччю, міццю |
в окремих формах дієслова лити | ллю, ллєш, зіллю |