Передаємо їх якомога ближче до російського звучання, дотримуючись, однак, українського правопису.
І. Рос. е – укр. е
| а) після приголосних
| Вознесенський, Лермонтов
|
б) у ненаголошеному суфіксі -ев після шиплячих ж, ч, ш, щ, а також ц і р
| Бестужев, Тютчев, Малишев, Губарев
|
ІІ. Рос. е – укр. є
| а) на початку слова
| Євдокимов, Єгоров
|
б) у середині слова після голосних і при роздільній вимові після приголосних
| Воєводін, Грибоєдов, Аляб’єв, Власьєв
|
в) після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв
| Голубєв, Тимірязєв,
Федосєєв, але Аракчеєв,
Плещеєв
|
г) якщо російському е кореня відповідає в аналогічних українських і (тобто на місці колишнього h)
| Вєтров (вітер),
Лєсков (ліс),
Пєшков (пішки),
Рєпін (ріпа)
|
ІІІ. Рос. ё
| а) сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення йо
| Йолкін, Йонін, Бугайов
| |
б) через ьо в середині слів після приголосних, коли позначає сполучення м’якого приголосного з о
| Кисельов,
Верьовкін
| |
в) у прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишеться е
| Артемов, Семенов,
Федоров тощо
| |
г) через о під наголосом після ч, щ
| Горбачов, Лихачов,
Хрущов
| |
ІV. Рос. э – укр. е
| завжди
| Елконін, Ельяшев,
Епов
| |
V. Рос. и – укр. і
| а) літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц)
| Іванов, Ісаєв,
Багіров; Гусін,
Копнін, Пушкін
| |
б) літерою ї після голосних та при роздільній вимові після приголосних
| Абаїмов, Воїнов,
Таїров, Гур’їн,
Ільїн
| |
Рос. и – укр. и
| а) після ж, ч, ш, щ та ц перед приголосними
| Кожин, Чижов,
Шишкін
| |
б) у прізвищах, утворених від власних імен, спільних для української та російської мов
| Архипов, Денисов.
Але Нікітін, Ніколаєв,
Філіпов тощо,
вихідними для яких є імена,
відмінні від українських
| |
3) у прізвищах, утворених від основ, спільних для української та російської мов (писати)
| Тихомиров (тихо і мир), Виноградов (виноград), Кисельов (кисіль)
| |
4) у суфіксах -ик, -ич, -ович, -євич, -иц, -ищ
| Бєликов, Голиков; Гнідич
| |
5) у префіксі –при-
| Привалов, Прилуков
| |
6) у російських прізвищах, що закінчуються на -их (-ых)
| Больших, Волноватих, Косих
| |
VІ. Рос. ы – укр. и
| завжди
| Крилов, Латишев, Чаплигін
| |
VІІ. Рос. суфікси - ск(ий), -цк(ий)
| передаються через -ськ(ий), -цьк(ий)
| Бабаєвський,
Маяковський,
П’ятницький
| |
З м’яким знаком пишуться
| прізвища на -ск(ой), -цк(ой)
| Крамськой, Луговськой,
Шаховськой, Руцькой
| |
Суфіксові -жский
| відповідає в нашій мові -зький
| Всеволожский – Всеволозький
| |
VІІІ. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються
| -ый через -ий;
-ий після твердого приголосного – через
- ий
| Бєлий
| |
після м’якого приголосного – через -ій
| Крайній
| |
-ая, -яя – через -а, -я
| Бєла, Крайня
| |
ІХ. Апостроф пишеться
| після губних, задньоязикового к та після р перед я, ю, є, ї
| Артем’єв,
Зав’ялов
| |
коли ж я, ю, є означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, е, то апостроф перед ними не ставиться
| Бяков, Пясецький, Пєтухов, Рюмін
| |
Х. М’який знак у рос. прізвищах пишеться після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н
| а) перед йотованими я, ю, є, ї
| Аркадьєв, Ананьїн
| |
б) перед приголосними
| Вольнов, Кольцов
| |
в) коли я, ю, є означають сполучення м’якого приголосного з а, у, е, то перед ними м’який знак не ставиться
| Дягилєв, Дюков, Зюганов, Тяпкін, Тюрін
| |