2015-06-30
348
(Для виконання проекту студенти об’єднуються в групи).
Організаційний комітет: визначає актуальні питання для обговорення, готує інформаційний лист, розробляє робочий план, де визначено відповідальних за певний напрямок роботи; обирає ведучого, визначає кількісний склад учасників, готує програму круглого столу, сценарний план, резолюцію.
Група доповідачів: готує доповіді для виступу.
Група опонентів: готує виступи для участі в дискусії.
Група провокаторів: готує питання до опонентів, доповідачів дискусійного обговорення.
Кінцевий продукт: доповідь, презентація.
Тема. Знай: папери в житті – не химери і не плід канцелярій нудних: ділові необхідні папери у стосунках людей ділових
(Д. Білоус)
(наукове дослідження)
Мета: простежити історичні етапи становлення документознавства в Україні; з’ясувати специфіку використання мовних засобів у юридичних (економічних) документах.
Завдання:
– опрацювати наукові джерела з історії розвитку документознавства (Київська Русь, Литовсько-Руська держава, ХУІІ-ХУІІІст., ХІХ-ХХст);
|
|
|
– простежити, які види документів побутували в різні епохи;
– проаналізувати специфіку використання мовних засобів у документах різних історичних періодів;
– визначити особливості мовних засобів юридичних (економічних) документів.
Література:
1. Бибик С.П. та ін. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К., 1997.
2. Глущик С.С., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К., 1998.
3. Закон УРСР «Про мови в УРСР». – К., 1989.
4. Зубков Сучасне українське ділове мовлення. – Х., 2003.
5. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К., 1992.
6. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування. – К., 1992.
7. Паламар Л.М., Кацавець Т.М. Мова ділових паперів. – К., 1991.
8. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.
9. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1992.
10. Український правопис, 4-е видання. – К., 1997.
11. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К., 2002.
Алгоритм роботи над проектом:
– визначення проблеми, теми, мети;
– формулювання завдань;
– формування груп;
– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;
– розподіл обов’язків;
– узагальнення результатів дослідження;
– підготовка презентації;
– презентація роботи;
– оцінювання;
– рефлексія.
