Формальні та неформальні організації

Бернард визначив формальну офіційну організацію як ”систему свідомо координуючих дій чи сил двох і більше людей “.Цим визначенням він охопив організації всіх галузей і типів. Кожна організація містить три загальних елементи:1)потреби працівників;2)ціль;3)спілкування.

Потреби працівників -перший загальний елемент кожної організації. Він означає “деперсоналізацію особистих дій ” заради досягнення мети організації. Але енергійність і ціле направленість цих дій коливається, оскільки вони засновані на задоволенні чи незадоволенні членів організації.

Організація повинна забезпечувати як матеріальні,так і соціальні стимули, щоб відшкодувати втрати, які понесли індивіди даної організації,відмовившись від перспективних їм організацій. Відповідно до раніше викладеної Бернардом сутності організації остання повинна бути “ефективною”. Лише ефективна організація створює шляхом системи стимулів умови готовності її членів до дій,що, в свою чергу,забезпечує “дійсність” організації.

Ціль – другий загальний елементорганізації. Вона є результатом досягнутої готовності членів організації співпрацювати.Керівник повинен довести до свідомості кожного підлеглого загальну мету чи завдання організації. При цьому важливо усвідомлювати не лише ступінь вагомості мети(завдання) для працівників,але і для організації вцілому.Людина працює на благо організації не тому, що її цілі співпадають з цілями організації, а тому, що вона відчуває,що задоволення її власних потреб забезпечується в результаті досягнення цілей організації.

Спілкування – це такожзагальний елемент організації. Діяльність організації побудована на спілкуванні,передачі інформації. Бернард розробив принципи спілкування. Найбільш важливими з них є:

1.Необхідність до точності знати канали спілкування.

2. Наявність визначеного офіційного каналу інформації, тобто обов’язкового положення,коли кожен відповідає перед кимсь або підпорядковується комусь.

3.Канал інформації повинен бути настільки прямим і коротким наскільки це можливо,щоб прискорити процес передачі інформації і зменшити перекручування.

Бернард досліджував і складові неформальної (неофіційної) організації. Виходячи з визначення неформальної організації як “ сукупності власних контактів і взаємодій з групою людей,які не є не частиною офіційних організацій,не керуються нею“,Бернард показав,що неформальна організації спонтанно,з контактів,пов’язаних з працею. Але саме вони закладають основи певної поведінки, звичаїв, встановлюють норми які в подальшому стають умовами,що призводять до появи формальних організації. організація не має структури,так же як і свідомої мети. Виникають такі

Бернард визначив і функції,що виконуються формальними організаціями:1) спілкування;2)підтримання зв’язків в формальних організаціях при згоді виконувати роботу;3)збереження почуттів, особистості,цілості і самоповаги. Будучи невід’ємною частиною від формальної організації, неформальна діяльність благо сприяє ефективності організації, а значить, сприяє тому,щоб зробити її більш відповідною.