| РЕЧЕННЯ – основна, граматично оформлена за законами певної мови, інтонаційно завершена комунікативно-мовна одиниця, що є засобом вираження думок, емоцій, почуттів та ставлення до висловлюваної думки.
|
| О З Н А К И Р Е Ч Е Н Н Я
|
| Граматична організованість
|
| Предикативність (у перекладі з грецької – «висловлення, твердження») – співвіднесення загального змісту речення з реальною дійсністю.
У мовній свідомості виділяються в реченні два елементи: носій ознаки і сама ознака, яка виявляється у відповідному граматичному часі та способі. Виразником першого елемента є називний відмінок іменника або будь-якої субстантивованої частини мови в цьому ж значенні, а виразником другого елемента виступає найчастіше дієвідмінювана форма дієслова. У граматиці предикативна ознака виражається поєднанням підмета і присудка в предикативне ядро, без якого не може бути речення: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання… (В.Сосюра). В односкладних реченнях носій ознаки і сама ознака виражаються одним членом: Не пиши, не жди і не зови мене,Не займайминулогодарма (М.Луків). Усі явища дійсності існують у часі, зміст висловленого відносить дію до котроїсь із трьох осіб, і саме висловлення мовця супроводжується вираженням його ставлення до змісту. Отже, граматичними засобами вираження предикативності є категорії часу, особи, модальності.
|
| Модальність – оцінка висловлення з погляду реальності/ірреальності. Те, що повідомляється в реченні, може відповідати або не відповідати дійсності – тобто мислиться як реальне (Кожна квітка радіє весною, кожна пташка вітає весну (В.Сосюра) або як можливе, бажане, очікуване (Не тужи, не жалій мене, мати (Б.Олійник), Ти, мабуть, у світі нічого не боїшся (М.Вовчок).
Модальне значення вірогідності-можливості є суб’єктивною оцінкою змісту висловленого мовцем і виражається за допомогою модальних слів можливо, мабуть, звичайно тощо. Значення можливості, бажаності виражається спеціальними лексичними засобами, що входять до складу предиката: Студент міг учитися. Студент хотів учитися. Студент повинен був учитися.
|
| Речення складається із кількох слів, об’єднаних за граматичними законами певної мови.Слова в реченні набувають певної граматичної форми, поєднуються різними типами зв’язку, становлять єдине граматичне ціле.
|
| Граматична організованість
|
| Речення характеризується відносною закінченістю висловленої думки і в мовному потоці становить частину розгорнутого повідомлення.
|
| Інтонація– це складна єдність висоти, сили, темпу і тембру мовлення, якіє засобом організації словесного вираження висловлювання й емоційно-вольових показників виразності. Тому інтонаційна оформленість залежить від мети висловлення і має такі варіанти: розповідна, питальна, оклична. Інтонація завжди вказує на завершеність речення. Тому навіть одне слово може стати реченням: Весна. Ранок. Холодно.
|
2015-06-26
612
