Піднімаєш торішнє листя

Словосполучення складне, вербальне, смислові відношення між головним і залежним словом – об’єктні, тип граматичного зв’язку – керування сильне, безпосереднє. якого?

Шляху назад

Словосполучення просте, субстантивне, смислові відношення – означальні, тип граматичного зв’язку – прилягання.

куди?

Повертаєшся додому

Словосполучення просте, вербальне, смислові відношення – обставинні, тип граматичного зв’язку – прилягання.

Послідовність синтаксичного розбору

Простого речення

1. Вид речення за метою висловлювання: розповідне, питальне (власне питальне, питально-риторичне, питально-спонукальне), спонукальне.

2. Вид речення за комунікативним призначенням: стверджувальне, заперечне (загальнозаперечне, частковозаперечне).

3. Вид речення за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.

4. Структурні особливості простого речення:

а) за складом граматичної основи: двоскладне чи односкладне (дієслівне: особове – означено-особове, узагальнено-особове, неозначено-особове, безособове, інфінітивне; номінативне (називне);

б) за наявністю/відсутністю другорядних членів речення: поширене, непоширене;

в) за наявністю структурно необхідних членів речення: повне, неповне – контекстуальне, ситуативне, еліптичне;

г) за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, відокремлених членів речення, звертання, вставних і вставлених конструкцій): неускладнене, ускладнене (визначити, чим саме ускладнене).

5. Характеристика членів речення:

а) характеристика предикативного центру:

– підмет (на яке питання відповідає, простий, складений, морфологічний спосіб вираження);

– присудок (на яке питання відповідає, простий дієслівний, складений іменний/дієслівний, складний, морфологічний спосіб вираження);

– характер синтаксичного зв’язку між підметом і присудком: координація.

б) характеристика другорядних членів речення (спочатку групи підмета, потім групи присудка):

– означення (на яке питання відповідає, узгоджене, неузгоджене, прикладка, морфологічний спосіб вираження);

– додаток (на яке питання відповідає, прямий, непрямий, морфологічний спосіб вираження);

– обставина (на яке питання відповідає, вид обставини, морфологічний спосіб вираження);

Зверніть увагу!

Характеризуючи другорядний член речення, необхідно з’ясувати, від якого слова цей член речення залежить, і визначити тип підрядного зв’язку.

6. Пояснити розділові знаки у реченні.

Зразок синтаксичного розбору

Простого речення