Страхув. відповідал. товаровиробників за забрудн. довкілля

Заподіювач шкоди повинен компенсувати не лише прямі витрати, а й витрати на очищ. забруднених водойм та грунту.

Під “забрудн.м” розуміють будь-який викид шкідливих речовин, незалежно від їх природи та характеру, що забруднює атмосферу, водні або земельні ресурси (або викид та нагромадж. шкідливих речовин в обсязі, який не може більше поглинатися навколишнім середовищем).

Конкретний поліс страхув. може покривати не тільки випадкові забрудн., а й ризик поступавого забрудн.

Підприємсва, які є джерелом підвищеної екологічної небезпеки, звільняються від відшкодув. шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу, тільки коли доведуть, що шкода виникла внаслідок природних явищ чи навмисних дій потерпілих осіб. Що ж до підприємств, які не є джерелами підвищеної небезпеки, то вони звільняються від покриття шкоди, якщо доведуть, що шкоду зоподіяно не з їхньої вини.

Особи, яким завдані збитки, мають право на відшкодув. неодержаних прибутків за час, необхідний для відновл. здоров¢я, якості навколишнього природнього середовища, відтвор. природного середовища до стану, придатного для використ. за цільовим признач.м.

Страхув.м покрив.:

• всі суми, присуджені за законом постраждалим третім особам у зв¢язку з наст.м страх. випадку, а також судові витрати,

• покрив. лише випадкові забрудн. (навмисні дії або помилки виключ.),

• суми штрафів не включ. у срахове покриття.

Договір укладється на рік, але через великі витрати при визнач. умов страхув. чи превентивних програм догорів, як правило, поновлюєтьяс в того ж самого страховика.

Географічні ліміти чітко обумовлюються. Страховики обмежують максимальну відповідал. грошовою сумою та періодом часу.