Облік операцій з формування і використання резервів під можливі втрати банків від здійснення кредитних операцій

Банк списує за рахунок спеціальних резервів
заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною
щодо отримання. Бухгалтерський облік формування спеціальних резервів
за розміщеними вкладами (депозитами) та наданими кредитами

Банк має визнавати зменшення корисності фінансового
активу або групи фінансових активів, якщо є об'єктивне свідчення
зменшення їх корисності внаслідок однієї або кількох подій, які
відбулися після первісного визнання активу, і така подія (або
події) впливає (впливають) на попередньо оцінені майбутні грошові
потоки від фінансового активу або групи фінансових активів, які
можна достовірно оцінити. Основними подіями, що свідчать про зменшення корисності
фінансового активу, можуть бути: а) фінансові труднощі позичальника; б) порушення умов договору (невиконання зобов'язань,
прострочення сплати процентів або основної суми боргу); в) висока ймовірність банкрутства або фінансова реорганізація
позичальника; г) надання банком пільгових умов з економічних або юридичних
причин, пов'язаних з фінансовими труднощами позичальника, які банк
не розглядав за інших умов; ґ) зникнення активного ринку для фінансового активу внаслідок
фінансових труднощів. Наявна інформація про зменшення попередньо оцінених майбутніх
грошових потоків для групи фінансових активів з часу первісного їх
визнання (хоча це зменшення не може бути ідентифіковано з окремим
фінансовим активом у групі) уключає таке: негативні зміни платіжного статусу позичальника в групі; зміни економічних умов, що впливають на виконання зобов'язань
за активами в цій групі. Банк визначає суму зменшення корисності як різницю між
балансовою вартістю фінансового активу (наданого кредиту,
розміщеного вкладу (депозиту), дебіторської заборгованості за
фінансовими активами) та теперішньою вартістю попередньо оцінених
майбутніх грошових потоків за цим активом. Майбутні грошові потоки складаються із суми очікуваних
платежів за основним боргом та процентами згідно з договором, суми
прострочених платежів (основного боргу та процентів), суми коштів
від реалізації застави згідно з відповідним договором (незалежно
від імовірності звернення стягнення на таку заставу) з урахуванням
часу, необхідного для реалізації застави, та інших грошових
потоків за наданим кредитом. Майбутні грошові потоки попередньо оцінюються з метою
визнання зменшення корисності фінансового активу в порядку,
визначеному відповідним внутрішньобанківським положенням,
розробленим згідно із законодавством України, у тому числі
нормативно-правовими актами Національного банку України щодо
оцінки ризиків з метою формування і використання резервів за
фінансовими активами. Сума очікуваних грошових потоків не може перевищувати
загальної суми платежів, передбачених кредитним договором. Теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових
потоків для фінансових активів з фіксованою процентною ставкою
визначається шляхом дисконтування попередньо оцінених майбутніх
грошових потоків за первісною ефективною ставкою відсотка. Для
фінансових активів із плаваючою процентною ставкою застосовується
ефективна ставка відсотка, що була визначена під час останньої
зміни номінальної процентної ставки. Теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових
потоків визначається за такою формулою:

n ГП_і ТВ_к = ∑ ----------, (1) i=1
(1+I_е_ф)^t_i

де ∑ - знак суми; ТВ_к - теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за фінансовим активом;
ГП_і - попередньо оцінений майбутній грошовий потік за період t; I_еф - ефективна ставка відсотка, розрахована під час первісного визнання фінансового активу (первісна ефективна ставка відсотка) або під час останньої зміни номінальної процентної ставки (для фінансових активів із плаваючою процентною ставкою); t_і - тривалість періоду (термін) до виникнення i-го грошового потоку; i = 1...En; n - кількість потоків грошових коштів. Банк спочатку визначає наявність об'єктивних доказів
зменшення корисності окремо для кожного фінансового активу, що
оцінюється на індивідуальній основі. Банк уключає фінансовий актив до групи фінансових
активів з подібними характеристиками кредитного ризику й оцінює
його на портфельній основі, якщо немає доказів зменшення
корисності для окремо оціненого фінансового активу (незалежно від
його суттєвості). Резерви за активами є спеціальними (оціночними) резервами, які зменшують балансову вартість активів і необхідність формування яких спричинена зменшенням корисності таких активів.Банк оцінює ризик невиконання боржником/контрагентом зобов’язань та формує резерв у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання статистичної звітності за формою № 10 (місячна) “Оборотно-сальдовий баланс банку”, затвердженої відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.