№ п/п | Локалізація джерела кровотечі | Частота виникнення (в %) |
1. | Стравохід | |
2. | Шлунок | |
3. | Дванадцятипала кишка | |
4. | Порожня та клубова кишки | 0,2-0,5 |
5. | Ободова кишка | 1,5 |
6. | Пряма кишка | 9,5 |
7. | Причина кровотечі нез’ясована | 1,5-2 |
Таким чином, в одних випадках причина й джерело кровотечі збігаються, тобто пов’язані з органами травного каналу (наприклад – виразкова хвороба, пухлини травного каналу й ін.), в інших – причина кровотечі пов’язана з органами травного каналу, у той час як джерело кровотечі розташоване в тому або іншому його відділі (наприклад – гострі виразки й ерозії, синдром портальної гіпертензії й ін.).
До найбільш частих патологічних станів, при яких може спостерігатися ГКПТК, належить:
- виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки (у т.ч. пептична виразка анастомозу) спостерігається приблизно у 60% хворих;
- гострі виразки й ерозії слизової оболонки травного каналу – в 11%;
- синдром Маллорі-Вейсса – в 10%;
- пухлини травного каналу – в 9%;
|
|
- синдром портальної гіпертензії – в 8%;
Рідкісні причини ГКПТК зустрічаються приблизно в 1,5-3% хворих, а в 1,5-2% - причина кровотечі залишається нез’ясованою.
Наведені дані у таблиці, свідчать про те, що в більшості хворих джерело кровотечі розташовується у верхніх відділах травного каналу – приблизно в 87%. Значно рідше воно знаходиться у товстій кишці – приблизно в 11% хворих, причому частіше в прямий кишці. Дуже рідко джерело кровотечі може локалізуватися в порожній і клубовій кишках – в 0,2-0,5% пацієнтів.
Класифікація ГКПТК