2015-07-04
1483
Правила Класифікаційних товариств про вантажну марку встановлюють для морських транспортних суден мінімальну висоту надводного борту в залежності від району і (або) пори року плавання. Встановлена мінімальна висота надводного борту судна вказується в спеціальному сертифікаті про вантажну марку, який видається відповідно до Міжнародної Конвенції про вантажну марку і визначає місце знаходження вантажних марок на бортах судна. Перевищувати завантаження («топити» вантажну марку) категорично забороняється і відповідальність за це несе капітан.
Максимальна кількість вантажу, якою може бути завантажене судно в даному рейсі, визначається його чистою вантажопідйомністю.
Для визначення чистої вантажопідйомності необхідно:
1) визначити граничну вантажну марку з врахуванням густини води в порту завантаження і граничні осадки судна в портах завантаження і вивантаження і на переході;
2) по даним пункту 1 визначити максимально допустиму масу судна в порту завантаження;
|
|
|
3) визначити суднові запаси, необхідні для забезпечення переходу і стоянки судна під час завантаження і вивантаження з урахуванням можливої бункеровки судна під час рейсу;
4) визначити величину константи, яка враховує різницю між фактичною масою судна «Порожнем» і масою судна «Порожнем» в «Інформації про остійність судна для капітана».
Чиста вантажопідйомність:
Δ ч = Δ W – Pзап – Сonst, (3.1)
де Pзап – загальна кількість запасів,
Сonst – константа.
Загальна кількість запасів:
Pзап = Pхзап + Pстзап, (3.2)
де Pхзап – ходові запаси,
Pстзап – і запаси. При стоянці судна.
Ходові запаси:
Pхзап = Pхп + Pхв + Pхм, (3.3)
де Pхп, Pхв, Pхм – відповідно кількість палива, води і мастил, яка необхідна на перехід від порту завантаження до порту вивантаження з урахуванням коефіцієнта штормового запасу kшт = 0,1 – 0,15.
Pхп = qхвж×tх (1+ kшт) + qхдиз×tх (1+ kшт); (3.4)
Pхв = qхв×tх (1+ kшт); (3.5)
Pхм = 0,05 Pхп; (3.6)
де qхвж – добова норма витрати важкого палива на ходу (т/добу),
qхдиз – добова норма витрати дизельного палива на ходу (т/добу),
qхв – добова норма витрати води на ходу (т/добу).
Запаси при стоянці визначаються з розрахунку тривалості стоянки судна в портах завантаження і вивантаження і норм витрати палива (за звичай дизельного) і води:
Рстзап = qстп×tст + qств×tст, (3.7)
де qстп – добова норма витрати палива на стоянці (т/добу),
qств – добова норма витрати води на стоянці (т/добу),
tст – тривалість стоянки.
Тривалість стоянки
(3.8)
де Q – маса вантажу,
МЗ, МВ – добова норма вантажних робіт в портах завантаження і вивантаження (т/добу).
Значення чистої вантажопідйомності судна визначає максимальну кількість вантажу, яку судно може взяти для перевезення на даний рейс. Фактична кількість ватажу для перевезення залежить від вантажомісткості W, питомої вантажомісткості ω судна, а також від питомого завантажувального об’єму судна U.
|
|
|
По кожному виду вантажу визначають масу сепараційних матеріалів і матеріалів для розкріплення з урахуванням встановлених норм.
Сумарну масу і об’єм вантажів з урахуванням сепараційних матеріалів і матеріалів для розкріплення бажано представити в табличній формі (таблиця 3.3)
Таблиця 3.3 – Відомості про маси і об’єми завантажених партій вантажу
| Найменування вантажу | Маса вантажу, т | Коеф-т витрати сепарації | Маса сепарації, т | Сумарна маса, т | Питомий завантаж. об’єм вантажу | Об’єм вантажу |
Далі (якщо є факультативні вантажі) обраховують залишкову (після обов’язкових вантажів) невикористану частину вантажопідйомності («залишки») Δ і вантажомісткості W судна, які призначені для факультативних вантажів з врахуванням сепараційних матеріалів і матеріалів для розкріплення і обраховують маси і об’єми факультативних вантажів.
3.6 Розробка плану комплектації вантажів
Перевізник несе відповідальність за правильне розміщення, закріплення і сепарацію вантажів на судні. Неправильне або невдале розміщення вантажів, перевантаження окремих відсіків неминуче приводить до недопустимих напружень в корпусі судна, а в окремих випадках до пошкоджень і навіть аварій судна. Тому судно повинно бути завантажене так, щоб не з’явився крен, були належний диферент (як правило на корму до 0,5 м) і достатня остійність, не були порушені умови місцевої і загальної (повздовжньої) міцності. Це досягається відповідним розподілом вантажу по вантажних приміщеннях судна.
При перевезенні різнорідних вантажів на практиці використовується принцип розподілу вантажів по довжині судна пропорційно кубатурі вантажних приміщень за допомогою коефіцієнта порівняння вантажомісткості кожного вантажного приміщення (Кі)
(3.9)
де Wi – вантажомісткість i -го вантажного приміщення (м3),
Wс – вантажомісткість судна (м3),
n – кількість вантажних приміщень.
Значення маси вантажу для i-го вантажного приміщення (Qi) визначається як добуток коефіцієнта порівняння вантажомісткості i -го вантажного приміщення на розраховану загальну масу вантажів, яку приймають на даний рейс (Q заг)
Q i = Кі × Q заг. (3.10)
Розподіл вантажу по вантажних приміщеннях рекомендується виконувати в табличній формі (див. таблицю 3.4).
Таблиця 3.4 – Розподіл вантажу по вантажних приміщеннях судна
| Назва вантажного приміщення | Вантажомісткість вантажного приміщення Wi, м3 | Коефіцієнт порівняння, Кі | Маса вантажу Q i, т | Допустима маса вантажу [Qi ], т |
| Твіндек №1 | ||||
| Твіндек №2 | ||||
| Твіндек №3 | ||||
| Твіндек №4 | ||||
| Трюм №1 | ||||
| Трюм №2 | ||||
| Трюм №3 | ||||
| Трюм №4 | ||||
| …………. | ||||
| Всього |
Дані таблиці служать основою для складання вантажного плану. Але розподіл вантажів по вантажних приміщеннях повинен враховувати всі фактори раціонального завантаження, збереження вантажу, безпеки судна і т.п.
При комплектації вантажів необхідно виконувати наступні умови:
- в одному вантажному приміщенні розміщуються тільки сумісні вантажі, або вантажі, які вимагають однакових або близьких режимів перевезення;
- в нижній частині вантажних приміщень вкладаються важкі вантажі;
- відхилення завантаження вантажного приміщення від розподіленої маси не повинно перевищувати 10%;
|
|
|
- великі відсіки рекомендується завантажувати вантажами з високими нормами вантажних робіт;
- вантажі, які бояться нагріву, не слід розташовувати поблизу переборок, палуб і бортів, що нагріваються;
- бажано розташовувати вантажі строго по коносаментним партіям, уникаючи розриву партій, тобто розміщення вантажу однієї партії в різних містах вантажного приміщення або в різних вантажних приміщеннях;
- повинні бути забезпечені вимоги, які стосуються вкладання і кріплення вантажів, використання сучасних засобів укрупнення вантажних місць і трюмної механізації.
За результатами розподілу вантажів складається звітна таблиця з підсумковими результатами по кожному трюму, твіндеку, всьому судну в цілому і по кожному роду вантажу (таблиця 3.5).
Таблиця 3.5 – Розміщення вантажів на судні
| Назва вантажних приміщень | Назва вантажів | Всього | ||||
| Сахар | Зерно | |||||
| Маса, т | Об’єм, м3 | Маса, т | Об’єм, м3 | Маса, т | Об’єм, м3 | |
| Твіндек №1 | ||||||
| Твіндек №2 | ||||||
| Твіндек №3 | ||||||
| Твіндек №4 | ||||||
| Трюм №1 | ||||||
| Трюм №2 | ||||||
| Трюм №3 | ||||||
| Трюм №4 | ||||||
| …………. | ||||||
| Всього |
