ІV. Засвоєння нових знань

(Для наочності можна використати фланелограф або серію малюнків).

Отже подорож його пролягала з Єрусалиму до Єрихону (Показати ці міста на карті). Давайте повторимо ці назви: «Єр-ру-са-лим!», «Є-ри-хон » (прикріпити на дошку назви, якщо дятям 6,7 р). Шлях був неблизький, майже 30 кілометрів, приблизно як до …(вказати якийсь населений пункт, знайомий цим дітям). Дорога пролягала через круті схили гір і була дуже небезпечною. Інколи він чув якийсь шурхіт – це напевно якась тваринка пробігала. Інколи мандрівник чув, як десь падають камінчики (посипати камінчики), і прискорював кроки (потупати ногами). І весь час припікало сонечко, а вітерець був дуже тепленьким і м’яким. Неодноразово він зупинявся, щоб дістати зі своєї торбини посудину, аби напитися водички (показати флягу чи термос).

Подорожнім час від часу опановував страх і він тоді оглядався. А потім знову він забував про все неприємне і продовжував крокувати в напрямку до мети. Але, незважаючи на обережність, трапилось непередбачуване. Він не побачив небезпеки, коли і звідки з’явилися розбійники, але Бог бачив все!

Розбійники напали на цього чоловіка, дуже побили його, забрали напевно гроші, одяг і (прочитати прямо з Біблії) «…обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його». (Лк. 10: 30). Ці розбійники помічали лише багатство людей, щоб забрати його собі і не співчували іншим. А ти пам’ятай, що Бог бачить все, тому не поспішай кривдити ближнього.

Непритомний чоловік залишився лежати край дороги. Можливо, деякий час він лежав без свідомості, гостре каміння завдавало болю в спину, сонце страшенно палило. Раптом мандрівник став згадувати, що з ним трапилося. Так хотілося підвестися і сховатися в тінь, випити склянку холодної води, але не було сили. Дітки, як ви думаєте, на що може сподіватися людина, яка потрапить в подібну ситуацію? (Звернути увагу на червоний хрест на аптечці чи на одязі наставника). Звичайно, він чекав на допомогу.

Через деякий час він почув чиїсь кроки. Хто це? Можливо, розбійники вирішили повернутися? Кроки чути все ближче і ближче. Серце бідолахи від страху стало битися ще швидше. Очі набрякли від побоїв так, що важко було розплющити їх, але чоловік доклав зусиль… що ж він побачив? Це зовсім не розбійники. Довгий лляний одяг, пов’язка на голові. За цими ознаками відразу можна було впізнати священика - людину, яка служить Богові. Слава Богу! - подумав він. О! Цей обов’язково допоможе мені! Священик побачив, що лежить людина, і проминув. Можливо, він поспішав на служіння в храм, можливо, не хотів витрачати свій час. Але священик не схотів побачити бідолаху, а Бог який бачить все, бачив і серце цього священика, що воно не було милостивим.

Застосування: Але ти пам’ятай, Бог бачить і тебе і твоє серце яким воно є насправді. Отож помічай тих, хто потребує твоєї допомоги. Це може бути мама, яка просить тебе винести сміття, молодший братик, котрий звертається до тебе, щоб ти зав’язав йому шнурівки на черевичках, або взагалі чужий хлопчик чи дівчинка, що потрапили в біду, чи то з велосипеду впав, чи то спіткнувся і сильно збив колінце. Якщо ти опинився поруч – не пройди мимо, але допоможи. Пам’ятай, що Бог бачить все! І твоє серденько хоче бачити чистеньким і добрим.

Священик пішов, а поранений так і залишився лежати під палючим сонцем. Надія згасала. Смерть була неминучою. Але через деякий час він знову почув чиїсь кроки і в пораненого знову загорілася надія, а можливо цей мені допоможе, але він не мав сили навіть попросити допомоги. Тим шляхом проходив левит – це той який прислуговував в храмі. Він помітив його, так це той, який знає закон, він служить в храмі, він точно мені допоможе. І справді левит підійшов до пораненого, поглянув на нього, зітхнув співчутливо, похитав головою і…також пішов далі своєю дорогою. Як хотілося бідному чоловіку крикнути вслід: «Допоможіть!». Але в горлі пересохло від спраги, із грудей лише виривався тяжкий стогін. Поранений так надіявся отримати допомогу. А ти завжди пам’ятаєш, що Бог бачить все, навіть, якщо люди не хочуть того бачити? Але, якщо і священик, і левит зробили вигляд, що не побачили його, хто ще може прийти на допомогу?

(Перед кульмінацію необхідно нарощувати емоції) Тепер то надія на життя у бідного геть зникла… І йому ставало дедалі гірше і страшніше… А сонце пекло і його рани аж потріскали, таким чином, ще більше завдавали йому болю. Але найбільше йому боліло серце від того, що такі знатні люди, які навчають інших Божому закону, а його залишили на такі страждання. Тепер то йому ні від кого чекати допомоги, подумав він і гірко заплакав. Навкруги стояла тиша і лише злегка час від часу вітерець погойдував траву, яка схилилася над нещасним подорожнім і цим самим полегшував його страждання… Можливо він подумки звернувся до Того, Який бачить все, навіть і його думки. Тією дорогою не часто проходили люди, тому він просто знеміг від чекання. І ось…знову шурхіт чиїхось кроків. Але вже не когось одного. Нещасний побитий на мить зрадів але знову подумав, що кому я тут потрібний, якщо такі мені не допомогли…!!!?

До нього наближався осел, а на ньому верхи їхав простий собі чоловік, самарянин (той який мешкав у Самарії, показати Самарію на карті). Наприклад ви мешкаєте в Жолудьску, то можна сказати жолучанин. Самаряни не дружили з євреями, а євреї їх зневажали, ще з давніх часів між ними була ворожнеча. Можливо, самарянин відразу впізнав, що це єврей, але в його серці не було зла, а лише любов та співчуття. Добрий самарянин побачив пораненого, тому що його серце було чистим, співчутливим і «Бог це бачив», а також бачить і тих які бачать, і тих які не бачать нужденного. Він хоче бачити і в тобі чисте серце.

Але трапилось не звичайне: коли цей самарянин вгледів нещасного ледве живого край дороги подорожнього, йому так стало його шкода і він змилосердився над ним. Зупинившись, хутко зійшов з осла і схилився над ним, з поспіхом дістав з торбини вино (ним колись обробляли ранки, так як сьогодні зеленкою чи йодом(показати) нам мама замазує вавочку, то колись промивали вином) ось він промив рани, та дістав ще і оливу (нею змазували, як сьогодні мазь «Спасатель» (показати) нам допомагає заживати ранкам) тоді змащували оливою, і перев’язав їх, напевно дав напитися водички, потім посадив на свого віслюка й привіз до готелю, (це сьогодні щось подібне на лікарню) там він ще і доглядав за ним. Ох яким почувався щасливим зранений подорожній. Він ніколи не забуде приємне обличчя самарянина, який врятував його від страждань і смерті.

Наступного дня, самарянину потрібно було поспішати і тому він не зміг далі піклуватися про хворого. То від’їжджаючи він дав господареві готелю гроші – два динарії, і сказав: (прочитати з Біблії) «Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся». (Лк. 10:35). Тут уже подорожній знаходився в безпеці, за ним навіть доглядали, лікували, годували. Де він з кожним днем набирав все більше і більше сил.

Висновок:

Сьогодні на уроці за допомогою розповіді про доброго самарянина, ми з вами дізналися про те, що Бог є всевидючий. І зрозуміли, що Він хоче бачити в нас чисту внутрішність. Отож давайте пильнувати за тим, на що ми дивимося і що ми бачимо, і робити правильний вибір для того, щоб побачити потім того Бога, який все бачить, у небі.