Види дії медикаментозних речовин: місцева, резорбтивна, рефлекторна, основна і побічна, пряма та другорядна, їх роль в акушерстві та гінекології

Місцева дія – дія препарату на місце застосування.

Резорбтивна – після всмоктування і надходження у велике коло кровообігу, а потім у тканини. Залежить від шляху введення і здатності препарату проникати через біологічні бар’єри.

Рефлекторна проявляється зміною стану виконавчих органів.

Основна дія – це та, яку ми намагаємось отримати, вводячи в організм лікарський засіб. Побічна дія це та дія лікарського засобу на організм, що, як правило, є небажаною.

Пряма дія – це дія на той орган або систему, на яку направлене лікування.

Другорядна дія – це дія на ті органи та системи, які не є основною мішенню лікарських засобів.

Ці знання надзвичайно важливі у акушерстві та гінекології, так як саме ці галузі медицини потребують більш уважного ставлення до дії медикаментозних засобів.

Акушерство має справу не лише з матір’ю, але і плодом, що розвивається. Дія на нього лікарських речовий у цей період може мати фатальні наслідки. Тому при призначенні препаратів вагітним, роділлям, породіллям та матерям-годувальницям необхідно обов’язково ураховувати побічні дії, які можуть сказатися як на організмі жінки, так і на організмі плода та новонародженого.

2. Протиаритмічні засоби: механізм дії окремих препаратів, застосування в акушерстві та гінекології. Побічна дія на розвиток плода та організм людини.

Серцеві скорочення виникають коли водії синусового вузла верхньої частини серця генерують електричні імпульси. Вони поширюються по передсердях, надходять у шлуночки, ритмічно стимулюючи скорочення.

Чинники, що визначають серцевий ритм: автоматизм, збудливість, провідність міокарда.

При нестачі калію виникає тахікардія, при надлишку – брадикардія, передозування - зупинка серця в період діастоли.

Аритмією називається порушення ритму або зміна частоти серцевих скорочень з порушенням гемодинаміки.

Є тахіаритмії та брадіаритмії.

При тахіаритмії використовують:

1. Мембраностимулюючі – порушують провідність іонів натрію, калію, кальцію, хлору крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця. Протиаритмічні препарати І класу. Високотоксичні, викликають зниження а/д, нудоту, блювання, порушення зору, слуху, висип на шкірі, тромбоемболію, пригнічення серцевої діяльності. (Хинидин лидокаин, пропафенон)

2. β-Адреноблокатори. (Анапрілін, Атенолол, Метапролол) порушує надходження йонів натрію у синусовому вузлі, уповільнює синусів ритм. Побічна дія: брадикардія, втомлюваність, головний біль, сухість у роті, депресія.

3. Антагоністи кальцію – пригнічують надходження в кардіомоцити йонів кальцію «повільними» кальцієвими каналами клітинних мембран, зменшують автоматизм синусового на АV вузла, збудливість і провідність серця. (Верапаміл, Нифедипин) Побічна дія: нудота, слабкість, алергії, артеріальна гіпотензія, закреп, гіперемія.

4. Препарати калію – покращують метаболізм у міозитах. (Калію хлорид, Аспаркам) Побічна дія: подразнення слизової шлунку, нудота, блювання.

5. Препарати, що продовжують реполяризацію. Блокує кальцієві канали, проявляє антагонізм до α-, β-адренорецепторів. (Кардарон, Орнід) Побічна дія: нудота, блювання, алергія, м’язова слабкість.

При брадиаритмії препарати покращують серцеву провідність, збільшують проведення серцевих імпульсів.

1. Адреноміметики (ізадрін, Адреналіну гідрохлорид, єфедрин)

2. М-холіноблокатори. (Атропіну сульфат, настойка красавки)

Протиаритмічні засоби мають численні побічні дії, тому їх слід вкрай обережно призначати вагітним.