Методичні рекомендації

Перше питання пропонуємо розпочати з короткої характеристики соціально-політичних умов, що склалися в Україні з утвердженням її державності. Варто підкреслити, що саме розвиток державного життя і розповсюдження писемності сприяли зародженню архівної справи в Київській Русі. Охарактеризуйте основні види документів, що зберігались у скарбниці великого князя, бояр і дружинників. Ці документи захищали приватну власність, закріплювали станові привілеї.

Слід зазначити, що від часу запровадження християнства як державної релігії та інституційного утвердження церкви на території України беруть початок церковні архіви. Монастирі, церкви, митрополичі та єпископські кафедри були найважливішими центрами зосередження писемних документів. Дайте характеристику складу церковних архівів.

Далі слід перейти до характеристики функцій і значення княжого двору Галицько-Волинської держави у ХIII–ХIV ст., що діяв як орган центрального управління і був місцем зосередження важливих державних документів. Дайте вичерпну характеристику документів князівського двору, а також церковним документальним зібранням цього періоду. Зауважте, що більшість документів доби Київської Русі та Галицько-Волинської держави загубилося у часі. Розкажіть що визнаєте про науковий архівний проект відновлення документальної спадщини цієї історичної доби.

Як підсумок слід зазначити, що занепад державних традицій Київської Русі, а потім і Галицько-Волинської держави, негативно позначилися на розвитку архівної справи, але закладені архівні традиції знайшли своє продовження в литовсько-польській добі ук-раїнської історії.

Із метою глибокого вивчення другого питання слід розібратися в положенні і устрої українських земель в литовсько-польський період, адже саме ця доба залишила багаті архіви центральних і місцевих установ. Знання особливостей державного устрою і ха-рактеру діловодства Великого князівства литовського (ВКЛ) і Речі Посполитої дозволить зрозуміти особливості, характер і місця компактного відкладання архівних документів.

Дуже важливим комплексом архівних документів часів ВКЛ був архів, відомий під назвою Литовська метрика (ЛМ). В ньому зосереджувались акти, видані від імені великого князя. Вам необхідно дати характеристику складу документів і порядку видавання грамот. Зупиніться на особливостях діловодства в великокнязівській канцелярії, поясніть нові для вас терміни, зокрема, «отпуск», «регістр», «метрика» та ін. Радимо зупинитись на трагічній долі цього архіву і дати інформацію про його сьогоднішнє місце знаходження.

Наступним архівом, який студентам необхідно охарактеризувати, є центральний архів Речі Посполитої, так звана, Коронна метрика. Зверніть увагу на той факт, що для інкорпорованих до Корони Польської українських земель – Волинського, Брацлавського і Київського воєводств у Коронній канцелярії започаткували з серпня 1569 р. окрему групу книг — Руську (Волинську) метрику. Волинська метрика стала структурною частиною КМ. Книги перебували у віданні коронного канцлера, але їх вели окремі «руські» писарі Коронної канцелярії. Підсумовуючи свою розповідь, необхідно підкреслити роль вище зазначених архівних комплексів як непересічного інформаційного джерела з історії українських земель литовсько-польської доби.

Розкриваючи третє питання, слід з’ясувати і пояснити походження та значення терміну «державний архів України». Як відомо, його пов’язують з зародженням козацтва, формуванням Запорозької Січі та виникненням козацького управління, яке набуло особливого розвитку з утворенням козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького. З цього часу архів став дійсно державним.

Характеризуючи розвиток архівів та архівної справи в козацько-гетьманській Україні, слід особливо зупинитись на трьох архівних зібраннях: архіві Генеральної військової канцелярії, «Генеральній малоросійській архіві» та архіві Коша Нової Запорозької Січі. Саме в цей час для опіки над архівними документами вже виділялись спеціально навчені люди і застосовувались певні архівні правила.

На підставі цього можна говорити про зародження спеціальності архівіста в Україні і поступовий розвиток архівних технологій.

Четверте питання доцільно розпочати із з’ясування того факту, що з ліквідацією автономії України та введенням загальноросійського адміністративного устрою розвиток українських архівів тісно пов’язувався з архівним будівництвом у Російській імперії. Зміни в адміністративному управлінні українськими територіями суттєво впливали на долю архівних фондів. Архіви ліквідованих установ надходили у розпорядження нових адміністративно-територіальних органів. Українські архіви почали масово перевозити на територію центральної Росії і в межах самої України та розприділяти по різним архівним установам, які не завжди мали змогу і бажання, через брак людей і ресурсів, правильно опікуватись новими документальними комплексами. Їм почало загрожувати знищення, про що свідчили численні документи. Знайдіть і оприлюдніть ці факти.

Дуже важливою в розгляді цього питання є проблема заснування в Україні історичних архівів. З’ясуйте причини формування Центрального архіву давніх актів у місті Києві (1852 р.), створення Харківського історичного архіву (1880 р.) та історичного (Бернардинського архіву) у Львові (1784 р.) у складі Австро-угорської монархії. Дайте характеристику складу кожного з архівних зібрань та оцініть роль цих архівних установ у збереженні та опрацюванні української документальної спадщини.

Доречною також буде розповідь про приватні наукові архіви та колекції рукописних матеріалів.

Висвітлюючи п’яте питання, необхідно підкреслити нагальну потребу у проведенні архівної реформи в Російській імперії. Назвіть ці причини. Охарактеризуйте проекти архівної реформи, які були запропоновані в ХIХ ст. відомими російськими архівістами і громадськими діячами Г. Розенкампфом, М. Калачовим, І. Андрі-євським та Д. Самоквасовим. Чому всі запропоновані проекти мали на меті централізацію архівної справи? Які елементи цих проектів зрештою увійшли до архівної реформи затвердженої в Росії в 1903 році? Яким чином проекти архівної реформі та остаточний її варіант позначились на розвиткові архівної справи в Україні? Дайте відповіді на поставлені питання.

Зупиніться також на діяльності в Україні губернських учених архівних комісій. З’ясуйте причини їх створення, завдання, повноваження, склад та значення для розвитку архівної справи в Україні в ХIХ–початку ХХ ст.

Завершуючи роботу на практичному занятті, підведіть підсумок розвитку вітчизняної архівної справи в межах окреслених періодів, наголосіть на досягненнях і невирішених проблемах.