Морфологічні норми української літературної мови та найтиповіші порушення їх

Не можна використовувати слово самий з прикметниками:

самий найкращий – найкращий, самий добрий

Багато порушень при відмінюванні числівників.

Складні іменні прикметники з числівниками дво-, три-, чотири- є у словах, що починаються з приголосного: двотомний, триповерховий, але двохатомний.

Активні дієприкметники в СУЛМ майже не вживаються, тому вони відтворюються або підрядними реченнями, або прикметниками.

Російська: Українська:

ведучий той, що веде, провідний

заведующий завідуючий, той, що завідує.

Синтаксична унормованість української літературної мови. Типові помилки.

Одним із показників мовної майстерності є вміле користування можливостями снтаксичної синонімії, наприклад, уникання від зловживання конструкціями з прийменником по:

Неправильно: Правильно:

проректор по науковій роботі / проректор з наукової роботи

школа-магазин по підготовці / школа-магазин для підготовки

міське бюро по працевлаштуванню / міське бюро працевлаштування

Російська: Українська:

называть по имени називати на ім’я

по случаю празднования з нагоди святкування

пришлось по вкусу припало до смаку

смотря по погоде залежно від погоди

по направлению к городу у напрямку міста

по техническим причинам через технічні причини

инструкция по использованию / інструкція щодо використання

Прикметники вищого і найвищого ступеня узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку. Конструкції з прикметником або прислівником у формі вищого ступеня обов’язково мають у своєму складі прийменники від, за або сполучник ніж (цікавіший від.., цікавіший за.., цікавіший, ніж...).

Часто до помилок синтаксичного плану призводить порушення законів сполучуваності слів, яка залежить від специфіки позначуваних ними понять, стильових властивостей, емоційно-експресивних якостей, граматичних особливостей та норм слововживання:

глухий тупик (глухий кут, безвихідь – перен.), захисний імунітет (імунітет), пам’ятний сувенір (сувенір, подарунок на пам’ять).