Облік кількості та якості землі

Згідно Земельного кодексу України (стаття 196) складовими частинами державного земельного кадастру є:

1) кадастрове зонування;

2) кадастрові знімання;

3) бонітування ґрунтів;

4) економічна оцінка земель;

5) грошова оцінка земельних ділянок;

6) державна реєстрація земельних ділянок;

7) облік кількості та якості земель.

2. Кадастрове зонування території

Кадастрове зонування території включає встанов­лення:

· місць розташування границь обмежень щодо використання земель;

· меж кадастрових зон та кварталів. Порядок зону­вання території визначається спеціально уповнова­же­ни­ми органами з питань земельних ресурсів або спеціаль­но створеною комісією;

· меж оціночних районів та економіко-планувальних зон. В межах оціночних районів та зон диференційована базова вартість землі в населених пунктах;

· кадастрових номерів земельних ділянок

3. Кадастрові знімання

Кадастрові знімання - це комплекс робіт, що вико­ну­ються для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрове знімання включає:

· геодезичне встановлення меж земельних ділянок;

· погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі та землекористувачами;

· відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

· встановлення меж частин земельної ділянки, що міс­тять обтяження та обмеження щодо використання землі;

виготовлення кадастрового плану.

4. Бонітування ґрунтів

Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на вро­жай­ність сільськогосподарських культур, вирощуваних в конкрет­них природнокліматичних умовах.

Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шка­лою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими вла­сти­во­стя­ми, які мають найбільшу природну продуктив­ність. Основна мета бонітування полягає у визначенні від­носної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встанов­лен­ні, у скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями.

Об'єктами бонітування є агровиробничі групи ґрунтів.

Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діагно­стич­ні ознаки й ознаки, набуті в процесі тривалого окультурення, які тісно корелюють з урожайністю основ­них зернових, технічних та інших сільськогосподарських культур або з продуктивністю кормових угідь.

Щоб визначити показники бонітету, складається шкала бонітування ґрунтів, яка являє собою систему цифрових даних, що відповідають певним значенням природних показників на різних агровиробничих групах ґрунтів.

При бонітуванні ґрунтів потрібно складати дві оціночні шкали:

· основна - за властивостями ґрунтів;

· за урожайністю основних сільськогосподарських культур та продуктивністю природних кормових угідь.

Бонітування ґрунтів у межах земельно-оціночного району проводиться в такій послідовності:

1) вибір діагностичних ознак (вміст гумусу, потуж­ність гумусового горизонту, гранулометричний склад, засоленість, кислотність, еродованість тощо);

2) визначення середніх (найбільш вірогідних) значень показників, які характеризують окремі ознаки і властиво­сті ґрунту;

3) визначення середньої багаторічної урожайності основних сільськогосподарських культур на різних ґрунтах;

4) вибір еталонних значень показників, що відповіда­ють 100 балам.

5) визначення балів бонітету агровиробничих груп ґрунтів за кожною діагностичною ознакою;

6) визначення узагальненого (середньо вагового) балу бонітету;

7) складання оцінювальних шкал (шкал бонітування). Для цього визначають ціну бала через середню багато річ­ну урожайність культур і узагальнений бал.

5. Економічна оцінка земель

Економічна оцінка земель - це порівняльна оцінка земель як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Економічна оцінка земель різного призначення прово­дить­ся для порівняльного аналізу ефективності їх вико­ри­стання. Дані економічної оцінки земель є основою гро­шо­вої оцінки земельної ділянки різного цільового при­зна­чення. Економічна оцінка земель визначається в умов­них кадастрових гектарах або в грошовому вираженні.

Бонітування ґрунтів і економічна оцінка земель тісно пов'язані між собою спільністю мети (оцінити землю) опи­раються на єдині дані реєстрації землеволодінь і зем­ле­користувань, обліку кількості та якості земель, мате­ріа­ли обстежень і джерела статистичної інформації про виробничі показники використання оцінюваних земель.

Основна відмінність економічної оцінки від боніту­ван­ня ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає ґрунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. При економічній оцінці земля розглядається як основний засіб виробництва у сільському і лісовому господарстві. Економічна оцінка землі повинна з достатньою точністю відобразити відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсив­ності землеробства. Ця оцінка проводиться з вра­ху­ван­ням місцевих природних і економічних умов вироб­ницт­ва, затрат праці на одержання сільськогосподарської про­дукції, місця розташування земельних ділянок щодо пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення тощо.