До легованих належать сталі, властивості яких яких визначаються вмістом легуючих елементів – хрома, нікеля, молібдена та інші.
У відсотковому складі легуючих елементів ці сталі можливо поділити на: а) низьколеговані, вмістом не більше 2% кожного легуючого елемента, а сумарно – не більш 5%; б) середньолеговані, сталі які містять один або декілька легуючих елементіав, в сумі не повині перевищувати 2,5-10%; в) високолеговані, які містять один або декілька легуючих елементів в кількості 5-55%.
В позначенні цих сталей дві цифри, які стоять перед літерою, і вказують на наявність вуглецю в сотих долях відсотків, а літера вказує на наявність легуючих елементів; цифра, яка стоїть після літири, дає середній вміст цього елемента у відсотках. Якщо після літери немає цифри, це означає що вміст данного елементу складає 1%. Наприклад, 10Г2С – сталь легована з вмістом вуглецю 0,10%, марганця (Мn) 2% та кремнію (Si) 1%.
Для позначення високоякісних сталей в кінці марки ставиться літера А: 10Г2СА, 14Г2А.
Умовні позначення легуючих елементів приведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Умовні позначення легуючих елементів.
Елемент | Хімічний знак | Умовне Позна-чення | Елемент | Хімічний знак | Умовне Позна-чення |
Алюміній | Al | Ю | Нікель | Ni | Н |
Ванадій | V | Ф | Титан | Ti | Т |
Вольфрам | W | В | Вуглець | C | - |
Кремній | Si | С | Фосфор | P | П |
Марганець | Mn | Г | Хром | Cz | Х |
Мідь | Cu | Д | Молібден | Mc | М |
Зварюваємість сталей.