Під час регіонального засідання Всесвітнього економічного форуму

Передрук матеріалів дозволяється лише

після погодження із СІАЗ: siaz@pochta.ru

РЕЗОНАНС

/Бюлетень матеріалів, підготовлених на базі аналізу

оперативної інформації електронних видань/

Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі»

№ 85

(7 листопада 2013 р.)

ЗМІСТ

У ЦЕНТРІ УВАГИ.. 2

АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС.. 9

ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА.. 24

ВИКОНАВЧА ВЛАДА.. 31

ПОЛІТИКА.. 40

ЕКОНОМІКА.. 44

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ

СВІТОВИХ КРИЗОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ.. 48

КИЇВ 2013

У ЦЕНТРІ УВАГИ

Виступ Президента України В. Януковича

під час регіонального засідання Всесвітнього економічного форуму

Шановні пані та панове!

Вітаю всіх учасників регіонального засідання Всесвітнього економічного форуму.

Цей захід, що відбувається в Україні вперше, – визнання прогресу, якого ми досягли за останні роки.

Глобалізація стала невідворотним, логічно визначеним процесом, у якому виграють ті, хто займає активну позицію. Україна вчитися бути країною, яка самостійно створює свою історію. З огляду на це сьогоднішній форум є дуже важливим для нас. Ми мусимо продемонструвати вміння програмувати власне майбутнє, розглядаючи його в прогнозованому глобальному розвитку.

Під моїм патронатом було проведено ґрунтовну підготовку до цього форуму. Було проведено ряд круглих столів і семінарів, присвячених розробці сценаріїв майбутнього України. До роботи залучилися кращі світові і вітчизняні фахівці. І сьогодні ми маємо можливість провести дискусію щодо попередніх результатів цієї роботи.

Шановні колеги!

Україна будує бачення свого майбутнього в контексті тих зрушень, які відбуваються та відбуватимуться у глобальному вимірі. «Світ різних швидкостей» – це нові ризики й виклики. Але це – й нові можливості.

Особливістю наступного етапу буде зростаюче впровадження постіндустріальних технологій до традиційних секторів економіки. Це надаватиме «нового дихання» індустріальним укладам. Саме індустріальні країни формуватимуть світовий попит на технології, диктуючи пріоритети їх удосконалення. Створюватимуться умови для зустрічного руху товарів і технологій.

Динамічний розвиток країн «третього» світу загострюватиме конкуренцію за інвестиції, насамперед з боку країн, які володіють поєднанням природних ресурсів та якісного людського капіталу. Будуть і надалі зміцнюватися нові економічні центри, які, у свою чергу, ставатимуть потужними «гравцями» світового ринку капіталу.

Водночас стрімке поширення індустріалізації країн «третього» та «четвертого» світу вестиме до неконтрольованого посилення навантаження на довкілля, яке набуватиме глобального виміру. Це привертатиме увагу до цілей екологізації. Екологія і розвиток – ці два принципи будуть поруч у моделях впровадження сталого розвитку.

Відбуватимуться глобальні зміни у споживанні. Насамперед – у країнах, яким притаманне стрімке збільшення доходу на душу населення. Їхні місткі ринки впливатимуть на світові потоки товарів, що має пожвавити міжнародну торгівлю.

Випереджаючими темпами зростатиме попит на продукти харчування. Це дає змогу очікувати довгострокову тенденцію зростання цін на ринках продовольства, зростання зацікавленості в інвестуванні в аграрну індустрію.

Країни, які мають значний аграрний ресурс, отримають додатковий імпульс для розвитку.

Не можна обійти увагою енергетичні виклики, які пов’язані з кардинальними змінами в енергетичному порядку денному у світі. Маю на увазі нарощування видобутку сланцевого газу, лібералізацію та розвиток європейського спотового ринку газу, розбудову нових газотранспортних мереж і в цілому газотранспортну структуру. Такі підходи відкривають «вікно можливостей» для окремих країн зменшити власну енергетичну залежність.

Водночас для країн-транзитерів енергетичних ресурсів викликом є забезпечення раціонального використання вже існуючих транзитних потужностей у нових умовах.

Ще один виклик – незворотне прийняття жорстких вимог щодо викидів парникового газу, що посилюватиме зобов’язання щодо інвестицій в енергозбереження та водночас стимулюватиме розвиток нових енергоефективних технологій.

Суперечливого впливу набуватиме демографічний чинник. У країнах, що динамічно розвиваються, зростання населення – додатковий «демографічний дивіденд», який посилюватиме їхню конкурентоспроможність у світовому масштабі. У слаборозвинутих країнах це – додатковий ризик, який через глобалізацію міграційних потоків невпинно втрачатиме національну локалізацію.

Розвинуті країни опиняються перед викликами зростаючого старіння населення, втрати продуктивності людського капіталу та потребами його «поповнення» за рахунок регульованої міграції.

Шановні учасники форуму!

Виклики глобалізованого світу формують перед Україною ряд актуальних завдань, пов’язаних із пошуком нових джерел конкурентоспроможності та створенням нових економічних партнерств, у взаємодії з якими Україна могла б прискорити модернізацію національної економіки.

Зовнішньоекономічна політика України ґрунтується на розбудові стратегічних відносин з інтеграційними об’єднаннями та з окремими країнами, взаємодія з якими має важливе значення для розвитку національної економіки.

Україна крок за кроком змінює модель економічного розвитку. Реструктуризація економіки, зміна якості економічного зростання, перехід від екстенсивного розвитку до підвищення рівня технологічності виробництва – такими є завдання, що стоять перед нашою країною.

Обираючи політику зближення з Європейським Союзом, ми робимо прагматичний вибір оптимальної моделі національної модернізації. Водночас об’єктивно Україна зацікавлена у глибшій економічній взаємодії з країнами євроазійського простору, основою зацікавленості у такій співпраці є стратегічні економічні інтереси України.

Ми не можемо собі дозволити, щоб умовою співробітництва з одним союзом було припинення глибшої співпраці з іншим. Ми бачимо, що обрана Україною модель співробітництва зі стратегічними партнерами – зона вільної торгівлі є найбільш прийнятною для України на сучасному етапі розвитку країни. І маємо конструктивне бачення побудови партнерських відносин у нових умовах.

Імперативом економічного розвитку України в найближчому десятилітті буде відновлення високих показників економічного зростання, яке спиратиметься насамперед на позитивну динаміку в реальному секторі економіки. Зважаючи на те, що структурні характеристики української економіки об’єктивно диктують високий рівень її експортної залежності, постає стратегічне завдання збереження та зміцнення конкурентних позицій у новітній геоекономічній системі. Це вимагає ґрунтовної уваги до проведення експортної політики, заохочення експортерів. При цьому усвідомлюємо, що повільні темпи відновлення світової економіки та посилення конкурентного тиску з боку країн, що розвиваються, не дають змогу істотно підвищувати експорт на традиційних напрямах.

Для істотноїої активізації експорту мають відбутися системні зрушення у географічній і товарній структурах зовнішньої торгівлі. Протягом найближчого десятиліття відбудеться вичерпання конкурентних переваг України на традиційних експортних ринках – продукції металургії й хімічної промисловості. Це потребуватиме інвестицій в оновлення основних технологічних процесів традиційних галузей.

Основними конкурентними перевагами України для набуття міжнародної ваги ми бачимо аграрний сектор, енергетичний комплекс, досвід і потенціал використання перспективних високих технологій.

Приплив іноземних інвестиційних ресурсів може стати важливим фінансовим підґрунтям модернізації економіки. Сприяння залученню інвестицій в Україну – одне з першочергових завдань економічної політики держави. Цей той шлях, на який Україна стала у 2010 р., прийнявши Програму економічних реформ. Її ключове завдання – створення максимально сприятливого бізнес-клімату для інвесторів.

Влада послідовно з першого дня працює у цьому напрямі. Урешті-решт наші зусилля були сприйняті у світі – в останньому рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку Україна поліпшила свої позиції відразу на 28 пунктів (до 112 місця). Нас було визнано країною, що досягла найвищих результатів у поліпшенні регуляторного середовища в 2012/2013 р. серед
189 країн.

Звичайно, місце в рейтингу – не самоціль. Кінцева мета – це довіра інвесторів, виражена у вкладених інвестиціях і реалізованих проектах. Яскравий приклад – співпраця з провідними газовидобувними компаніями світу Shell, Chevron, Eni, EDF з розробки родовищ сланцевого та шельфового газу в Україні, що в перспективі дасть змогу диверсифікувати джерела видобутку та значно знизити залежність держави від імпортних поставок енергоносіїв.

Для успішної модернізації країни таких прикладів – насамперед у ключових секторах економіки з кожним роком має ставати дедалі більше. Тому реформи щодо створення комфортних умов ведення бізнесу, дерегуляції, захисту прав інвесторів будуть і в подальшому залишатися під особистим контролем Президента України та визначатися як пріоритет в діяльності уряду.

Зміцнення позицій національного капіталу потребуватиме залучення до економічного обороту найповнішого спектра потенційних ресурсів розвитку, що вимагатиме проведення ряду важливих змін, зокрема земельної, трудової, житлово-комунальної реформ, створення інноваційної інфраструктури, розвиток креативних культурних індустрій.

Зворотним боком таких змін є потреба соціалізації розвитку. Саме соціалізація є неможливою без орієнтації економіки на детінізацію та створення нових продуктивних робочих місць. Це основа для зміцнення доброту громадян – стійкого зростання заробітної плати та відрахувань на пенсійне страхування.

Сформувати позитивні соціальні наслідки відновлення зростання спроможна реформа системи соціального забезпечення, яка забезпечить цільове використання жорстко обмежених фінансових ресурсів на цілі соціальної політики.

Інша сторона соціалізації розвитку – це підвищення якості соціальних послуг, у першу чергу освіти та медицини. Завдяки державним програмам і системним крокам керівництва держави, Україні вдалося за неповні чотири роки знизити малюкову смертність на 23 % і вийти на показники, які кращі за очікуваний індикатор, закладений у «Цілях розвитку тисячоліття» на 2015 р. Материнську смертність знижено на 44 %.

Уперше за роки незалежності нашої країни рівень смертності від СНІДу вдалося зменшити на 12 %. За висновками міжнародних організацій Україна є лідером у Східній Європі в подоланні інфекції ВІЛ/СНІДу.

Окреслені підходи щодо соціального розвитку й надалі залишатимуться у фокусі діяльності Президента й уряду України. Це один важливий аспект, на який хотів би звернути увагу. Це інституційна складова підтримки реформ та керування майбутніми змінами. Ідеться про удосконалення інститутів, які допомагають розвиватися державі та бізнесу, роблячи владу більш відкритою та ефективною, створюючи стабільні й прозорі правила гри для бізнесу та загалом створюючи привабливіші умови для життя у країні.

Україна докладає значних зусиль для покращення якості свого інституційного середовища, що не можна не помітити. Маю на увазі останні законодавчі ініціативи щодо посилення повноважень Рахункової палати, запровадження нового Кримінального процесуального кодексу, зміцнення незалежності судів і суддів, реформи органів прокуратури, які отримали схвальні відгуки від наших європейських партнерів.

Змушений констатувати, що наразі корупція є значною перешкодою для розвитку держави. Починаючи з 2011 р., вжито ряд кроків, спрямованих на створення сучасного законодавства, що має переважно превентивний характер. Лише протягом 2013 р. прийнято чотири антикорупційні закони, які повністю відповідають європейським стандартам у цій сфері. Посилюються можливості Державної програми щодо запобігання та протидії корупції у 2011–2015 рр., удосконалюється система антикорупційних інституцій.

Серед важливих і принципових завдань найближчого часу – наведення порядку в державних закупівлях, зокрема приведення законодавства у відповідність до стандартів прозорості, доброчесності, створення умов для доступу на цей ринок іноземних партнерів.

Ми налаштовані на потужний і системний удар по корупції в країні. Така політика має принести радикальні зміни на краще у цій застарілій проблемі, з якою, на жаль, Україна тісно асоціюється у свідомості світової спільноти протягом останнього десятиріччя.

Ми сповнені рішучості й надалі рухатися шляхом розбудови інститутів держави на основі принципів демократії та економічної свободи.

Шановні присутні!

Завдання створення умов для сталого економічного розвитку потребує адекватної зовнішньоекономічної стратегії, що давала б відповіді на питання, пов’язані з роллю держави в міжнародному поділі праці.

Приєднання до Світової організації торгівлі, підготовка Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, розробка ряду угод про створення зон вільної торгівлі з торговельними партнерами – усе це послідовні кроки на шляху здобуття Україною економічного суверенітету, а отже, і можливості бути повноправним учасником глобальної економіки.

Україні слід здійснити ще чимало реформ у різних сферах. І в збереженні позитивної динаміки на цьому шляху ми потребуємо допомоги з боку партнерів, щоб досягти синергетичного ефекту кооперації і вигоди для всіх.

З кожним роком Україна стає все активнішим учасником роботи провідних світових економічних інститутів, поступово освоюючи створений ними набір інструментів.

Ми прагнемо органічно поєднувати національну стратегію післякризового відновлення зростання та економічної модернізації і послідовне впровадження визнаних міжнародною спільнотою норм і правил економічної організації.

У цьому складному завданні ми далеко не унікальні. Тому розраховуємо на розуміння, більше того, практичні конструктивні поради з боку наших партнерів.

Залучення України до «орбіти» Об’єднаної Європи – це набуття нової якості євророзширення. По суті, це не розширення меж Європейського Союзу на Схід, а надбання Євросоюзом «євразійського плеча».

Україна, на території якої географічний центр Європи, могла б відіграти роль «сполучної ланки» між Європейським Союзом та Євразійським Союзом, забезпечуючи поступове створення єдиного європейського економічного простору. А в ширшому плані – зіграти роль «міжцивілізаційного порталу» для країн Євроатлантики (США та ЄС) та Євразії (насамперед з Росією і Китаєм).

Виконання Україною такої місії є можливим за умови створення партнерських відносин як з ЄС, так і з ЄврАзЕС, з подальшою гармонізацією умов економічної діяльності в обох інтеграційних об’єднаннях.

З метою розвитку партнерських і взаємовигідних відносин з країнами СНД після підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна має опрацювати оновлені підходи до торговельно-економічного співробітництва в межах СНД на засадах суверенного партнерства, рівноправності та взаємної вигоди.

Таким чином, підписання Угоди про асоціацію та поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС стане не завершенням певного етапу нашої співпраці, а початком більш широкого та глибокого інтеграційного процесу.

Шановні пані і панове!

Переконаний, що «міні-Давос» в Києві відбудеться на високому рівні, а участь у засіданні представників української та світової політичної і бізнесової еліти, наукових кіл і видатних громадських діячів забезпечить відкриту й плідну дискусію про визначення стратегічних напрямів розвитку нашої держави, її місця в глобальному просторі.

Розраховуємо, що під час форуму буде розроблено рекомендації щодо підвищення національної конкурентоспроможності України, покращення її міжнародного іміджу, енергетичної безпеки, бізнесового середовища. Будуть сформульовані пропозиції для нового порядку денного реформ та інституційного розвитку нашої держави.

Я вірю, що форум дасть чіткий сигнал учасникам зустрічі у Вільнюсі щодо прийняття позитивного рішення про асоціацію України з ЄС, а спільний проект «Сценарії майбутнього для України» стане планом дій, який визначить конкретні орієнтири в багатьох пріоритетних сферах життя на тривалу перспективу.

«Сценарії» – це лише можливе майбутнє. У житті це майбутнє визначатиметься конкретною роботою усіх членів суспільства: уряду, бізнесу, політиків, експертів, громадських діячів, кожного українця.

Переконаний, що це майбутнє ми будуємо на партнерських засадах.

Дякую за увагу (Офіційне інтернет-представництво Президента України (www.president.gov.ua). – 2013. – 6.11).