Частина і

УКРАЇНСЬКА ІСТОРІО­ГРАФІЯ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ

Розділ 1

Теорія та методологія історіографії

Українська історіографія – складова на­ціональної історичної науки. На перший, поверховий, погляд українська історична наука сприймалася як епіфеномен ро­сійської, а пізніше радянської історичної науки. Насправді українська історична наука є багатовимірний феномен, тісно пов’язаний з такими особливостями українського культурно-історичного про­цесу, як відсутність державної тяглості, проникність культури, двоїстий характер національної свідомості еліти. Визначаль­ний вплив на становище історичної науки в Україні мали такі історичні реалії, як „бездержавні” форми історичного буття українського народу та процес культурно-національного відродження кінця XVIII - початку XX ст. Звідси і ментальна риса української історичної науки - надмірна ідеологізація діяльності історика, заангажованість його свідомості суспільно-по­літичною думкою. Справа в тому, що в умо­вах жорстких політичних режимів, якими були Російська та Австрійська імперії, ду­ховне життя суспільства, культура, наука, література були занадто сполітизовані, ідеологічно загострені. Якщо зусилля ро­сійських інтелектуалів були зосереджені на створенні релігійно-філософських та соціально-політичних утопій, то розумовий потенціал українських інтелектуалів був спрямований на оборону права історично­го існування українського народу, націо­нального самовизначення.