Триєдина влада папи

Римський Архієрей виконує три обов'язки єпископського уряду: 1) управління, 2) навчання, 3) освячення у відповідний спосіб (к. 46):

1. Крім своєї єпархії Риму, він управляє усією Церквою (1) видає закони, та правдиво тлумачить значення божественних законів; (2) будучи верховним суддею, діє особисто або через делегатів. Кожен вірний має право подавати папі прохання та сподіватися на справедливе вирішення своєї справи; (3) здійснюючи виконавчу владу у вирішенні адміністративних питань, особливо через свої офіси — Римську курію. Проте, тільки дуже важливі справи залишаються на розгляд папі й вживається принцип допомоги, тобто, як правило, тільки ті справи будуть вирішуватись вищою владою, які нижча влада не зможе так ефективно вирішити.

2. Він має функцію найвищого вчителя з питань віри і моралі. Рішення, зроблені ним ex cathedra ["з катедри"], є непомильними для усієї Церкви.

3. Він як єпископ, є Верховним Архієреєм, що відправляє богослуження, наглядає, сприяє і охороняє богопочитання у Церкві.

Одержання і вптата папства

Вибори

Не існує вибору до папства, але до уряду єпископа Риму, з яким не­розривно зв'язане верховенство Церкви. Спосіб обрання папи змінювався сто­літтями, а з Середньовіччя зарезервувався для кардиналів. Сьогодні може бути більше, ніж 120 кардиналів, але у виборі братиме участь менша кількість, тому що допускаються тільки ті, котрим ще не виповнилося вісімдесять років. Вибір відбувається між 15 і 20 днем після смерті папи. Обраним вважається той, хто отримує дві третини голосів. Якщо він приймає це відразу, він вступає в папський уряд. Якщо обраний не має єпископського сану, він повинен бути негайно висвяченим на єпископа. Теоретично кожен католик чоловічої статі може стати папою, але з XIV ст. почали обирати тільки кардиналів. Папа вибирає нове ім'я й тоді його проголошують народу Риму та світові.

Вакантність

Смерть є звичайним закінченням папства, але папа може зректися свого уряду (к. 44 § 2), як це трапилося востаннє у XIV ст. Цікаво, що не за­фіксовано жодного прикладу, коли через старість папа став розумово нездат­ним виконувати свої обов'язки; для такого випадку процедури не передбачено. Коли Апостольський Престол стане вакантним через смерть або зречення, чи, можливо, в разі цілковитої перешкоди в діяльності папи, що могло б тра­питися у війну, не слід вводити нічого нового в управління Церквою; однак треба дотримуватись особливих законів, виданих на ці випадки (к. 47).

Юридичний титул Римського Архієрея