2015-07-21
728
Корекційно-розвивальні завдання:
- формувати уявлення про своє тіло, призначення частин тіла;
- розвивати у дітей рухову активність: хапальні та розмахувальні рухи, рухи ніжками і ручками, головою, тулубом;
- формувати навички основних рухів тіла: перевертання на спину, сидіння, повзання, ходіння та ін.;
- розвивати бажання самостійно виконувати різноманітні рухові дії;
- формування слухової уваги, розуміння мовлення дорослих, інтересу до найближчого оточення, зокрема до власного тіла.
| № з/п | Вік | Норми розвитку зрячої дитини | Рекомендації для батьків дитини з важкими порушеннями зору |
| 0-3 міс. | Лежачи на животику, повертає голову в різні боки. | Покладіть дитину на животик обличчям від себе. Використовуючи брязкальце чи просто свій голос, спонукайте дитину до того, щоб вона повернула голівку до вас. При потребі самі поверніть голівку дитини. Заохочуйте її повторювати цей рух. Науковці зауважують, що при вихованні незрячих дітей з перших днів життя з ними необхідно багато розмовляти, називати всі предмети, явища, звуки, які оточують їх, відбуваються поряд з ними. Називати рухи, які пропонуються їй виконувати. Перш ніж доторкнутися до дитини, слід заговорити з нею, щоб вона не злякалася. | |
| Енергійно рухає ніжками та ручками. | Спонукайте дитину до рухової активності, показуйте їй різні рухи ручками та ніжками, називайте їх. Запобігайте повторення дитиною одноманітних рухів, похитувань, відволікайте малюка від них. Бо це може стати причиною формування стереотипних нав’язливих рухів. | ||
| Лежачи на животику, піднімає голову. | Покладіть дитину на стіл чи на ліжечко так, щоб її обличчя було на рівні з вашим. Заохочуйте малюка підняти голівку, покликавши чи привернувши його увагу за допомогою звуків брязкальця. Можливо, доведеться покласти свою руку малюкові на сіднички чи на передпліччя, щоб уникнути зміщення його рук назад при спробі підняти голівку. Намагайтеся завжди тримати лікті малюка безпосередньо під плечима, щоб він міг спиратися на них. Як тільки ви помітите, що тримати голівку малюкові стало легше, зведіть до мінімуму свою фізичну допомогу. Для розвитку цього навику можна використати великий м’яч. Покладіть малюка на животик на м’яч. Притримуючи дитину за ніжки погойдуйте м’яча вперед-назад. Коли ви підштовхуватимете м’яча уперед, малюк інстинктивно буде підіймати головку догори. | ||
| Лежачи на боку, піднімає голову від плеча догори. | Покладіть дитину на бік, підтримуючи її під грудьми. Підніміть верхню частину її тіла, і, стоячи за нею, заведіть розмову, спонукаючи дитину підняти голівку догори. Зробіть цю ж вправу, поклавши дитину на інший бік. Якщо ви помітите, що малюкові легше виконувати вправу на одному боці, ніж на іншому, то при повторі частіше кладіть його саме на той бік, на якому йому важче піднімати голівку. | ||
| Лежачи на животі, піднімає голову, спираючись на передпліччя. | Покладіть малюка на животик на тверду поверхню. Перед ним покладіть яскраву звукову іграшку. Потроху підіймайте іграшку догори, спонукаючи малюка піднімати голівку якнайвище, спираючись на передпліччя. Утримуйте його в такому положенні впродовж кількох секунд. Постійне тренування зміцнить м’язи спини і шиї достатньо для того, щоб у результаті малюк підіймав голівку самостійно. Засвоїти цю навичку малюку допоможуть вправи на великому м’ячі. Покладіть малюка животиком на м’яч, притримуючи його за стегна чи тулуб. Коли ви підштовхуватимете м’яч уперед, малюк інстинктивно буде підіймати голівку догори. Для розвитку малюка і зміцнення його шийних м'язів протягом дня укладайте його в різні положення — на правий і лівий бік, на живіт, саджайте його до себе на коліна, катайте в колясці, носіть на руках. | ||
| Дитина утримує руки разом на рівні грудей та хапає предмети, вкладені до її рук. | Тримаючи малюка на колінах, піднесіть до нього брязкальце на рівні грудей, побрязкайте ним, підніміть руки дитини, доторкніться до них іграшкою і відсуньте її. Зачекайте, доки дитина зацікавиться грою і простягне ручки вперед, щоб схопити брязкальце. Поступово зменшуйте свою допомогу, зацікавлюйте дитину різними предметами, застосовуйте тактильну стимуляцію долоньок. | ||
| 3-6 міс. | Лежачи на животі, переносить вагу на передпліччя та лікті, піднімаючи при цьому підборіддя. | Покладіть малюка собі на стегна чи на груди, сидячи на підлозі, впевнившись, що його ручки знаходяться перед плечима. Спонукайте малюка спертися на лікті, розмовляючи з ним, наспівуючи улюблену пісеньку, дмухаючи на волосся. Стежте за тим, щоб його ручки були спереду. | |
| Розвиток розмахувальних рухів руками. Грається руками, притискаючи їх до себе і відводячи вперед. | Якщо малюк не може витягнути ручки вперед, помістіть свої пальці під його плечі та трохи підніміть верхню частину його рук, відірвавши їх від поверхні, на якій він лежить. Потім допоможіть одній ручці витягнутися вперед і зачекайте, доки він сам не піднесе іншу. Попросіть малюка підняти обидві ручки самостійно. Не змушуйте дитину поспішати. Малюкові може знадобитися досить часу, щоб налаштуватися та виконати ці рухи. | ||
| Перевертається зі спини на бік. | Покладіть малюка на спину, зігніть його коліна та підніміть їх угору. Нахиліть свою голову поруч з голівкою малюка і покличте його. Коли він поверне голівку, допоможіть йому перекотитися на бік, притримуючи за стегна. | ||
| Сидячи, утримує голову прямо, підборіддя опущене. | Посадіть малюка собі на коліна, обережно та повільно нахиліть його назад, потім знову посадіть прямо. Нахиліть малюка вбік і назад, потім в інший бік, назад і вперед. Малюк повинен утримувати голівку на одній лінії з тілом. Рухи мають бути повільними, щоб у малюка був час при кожному нахилі виправляти положення своєї голови. Важливо, щоб малюк у сидячому положенні підтримував підборіддя. Слідкуйте, щоб він не піднімав плечі при рухах головою. Використовуйте забавлянки. | ||
| Лежачи на животі, спирається на витягнуті ручки. | Покладіть малюка з витягнутими вперед ручками на великого м'яча. Притримуючи його ніжки за стегна, коліна чи кісточки, прокотіть м'яча уперед до тих пір, поки ручки малюка не торкнуться поверхні підлоги. Нахиліть його так, щоб він міг спертися на ручки та легенько «поверніть» його стегна, щоб він переніс свою вагу на руку, протилежну до стегна, яке розташоване зверху. Спробуйте стати на коліна і сісти на п'яти, тримаючи малюка так, щоб він лежав животиком на ваших стегнах, а ручками торкався підлоги Тримаючи малюка за поперек або за стегна, обіпріть його на ручки. Злегка покрутіть за стегна з боку на бік, щоб він був змушений опиратись то на одну, то на другу ручку. Якщо малюкові важко тримати лікті прямими, можна обгорнути його ручки аркушами картону та зав'язати. Замість картону спеціаліст з масажу та лікувальної фізкультури може зробити інший бандаж. Для того, щоб малюк не став повністю залежним від подібних засобів підтримки, час від часу необхідно тренуватися без них. | ||
| З положення «лежачи на животі» перевертається на спину. | Щоб допомогти малюкові контролювати цей рух, повільно скеруйте його самі. Щоразу, коли ви це робите, розмовляйте з ним, наприклад, «Давай перекотимось». Потім покладіть малюка на животик і спонукайте його до того, щоб він сам перевернувся, використовуючи вашу допомогу та привабливу іграшку. Якщо він спробує це зробити, але в нього це не зовсім вийде, допоможіть йому завершити цей рух. Тренуватися можна під час перевдягання та в моменти, коли дитина грається на підлозі. | ||
| Сидить без підтримки протягом хвилини. | Посадіть дитину на великий надувний м'яч, ніжки разом. Притримуючи її за ручки, що лежать на колінках, повільно погойдайте м'яча з боку в бік, вперед і назад. У крайній точці кожного положення малюк нахилить голівку, плечі та тулуб до середньої лінії тіла, у протилежний до напрямку руху бік. Намагайтеся відхилити малюка назад на такий кут, щоб для збереження рівноваги він був змушений перемістити одне плече вперед. Потім посадіть його до себе на коліна, тримаючи його ніжки разом та міцно обхопивши його навколо стегон. Якщо малюк постійно падає вперед, до вас назустріч, поверніть його так, щоб його личко було повернуто у протилежний від вас бік. Повільно підніміть трохи своє коліно, щоб малюк нахилився в бік, та зачекайте допоки він повернеться в попереднє положення. Якщо малюк не робить спроби повернутися в середнє положення, підніміть його коліна трохи вище, щоб він відчув, що впаде, якщо не повернеться в попереднє положення. Якщо ж малюк і на цей раз не робить спроби випрямитися, своєю рукою підхопіть його з того боку, куди ви нахиляєте його, щоб повернути його до середньої лінії. Коли дитина навчиться добре сидіти, ці рухи будуть виконуватись автоматично. Продовжуйте садовити малюка на підлогу без підтримки. Це дасть вам змогу побачити, як у нього поліпшуються реакції збереження рівноваги. | ||
| 6-9 міс. | Стоїть на всій стопі, спираючись на що-небудь. | Спонукайте малюка стати поряд з диваном, коробкою тощо. Намагайтесь знайти таку позицію та ігрову ситуацію, яка була б привабливою для нього. | |
| Сидячи, витягує ручки вперед, щоб не впасти. | Сядьте на коліна. Посадіть малюка так, щоб він торкався руками підлоги перед вашими колінами. Притримуючи малюка за ноги, нахиліть його вперед та перемістіть вагу його корпуса на руки, злегка повертаючи його ноги спочатку в один, а потім в інший бік. Можна підійти до цього завдання по-іншому. Покладіть малюка животиком на великий надувний м'яч та витягніть його ручки над головою. Візьміть його за ноги та нахиліть м'яч уперед, щоб руки дитини торкнулися підлоги (або низького столика). Потім нахиліть м'яч ще трохи, щоб вага тіла малюка припадала на його руки; малюк повинен руками торкнутися підлоги. Стегна також слід повертати з боку на бік. Малюк повинен вчитися швидко реагувати на втрату рівноваги, інакше він буде падати раніше, ніж витягне руки. Коли він навчиться витягувати руки та утримувати на них вагу свого тіла, допоможіть йому підвищити швидкість реакції за допомогою таких ігор, в яких ви будете легко його штовхати, виводячи зі стану рівноваги. Дитина повинна тренуватися якомога більше. Це дуже важлива вправа для незрячих дітей, яка допоможе розвинути у них мобільність. | ||
| Лежачи на животі, приймає положення для повзання. | Посадіть малюка. Потім, притримуючи його за стегна, переведіть у позицію для повзання та знову у вихідну. Коли малюк звикне до положення для повзання, залиште його в ньому та почніть повільно і плавно гойдати його з боку в бік та по діагоналі, притримуючи однією рукою під животик. Намагайтеся не розгойдувати малюка вперед і назад, оскільки це може стати для нього поганою звичкою. Якщо ви будете приділяти грі на підлозі велику кількість часу, то помітите, що засвоївши позицію для повзання, малюк почне пробувати підгинати під себе зігнуті в колінах ноги, одночасно піднімаючись на pyчках. У позиції для повзання животик малюка не повинен провисати. Якщо це трапляється, то причиною можуть бутислабкі черевні м'язи або надто широко розставлені ноги. Якщо животик провисаєчерез те, що ноги малюка надто далеко одна від одної, то для фіксації положенняніг використовуйте еластичну пов'язку для голови. Ось ще один спосіб прийняти вихідне положення для повзання. Покладіть малюка на живіт головою від вас. Станьте на коліна та потягніть його до себе за стегна. Малюк почне випрямляти руки та переміщувати їх у тому ж напрямку. Він буде це робити доти, допоки не прийме положення для повзання. Не забувайте, що розгойдувати корпус малюка можна лише з боку в бік та по діагоналі; розгойдуватись вперед-назад він навчиться сам. | ||
| Стоїть біля меблів, притримуючись руками та балансуючи. | На цих заняттях вам може допомогти музика. Коли малюк хоче зігнути ніжки в колінах, поставте його перед собою, візьміть за ручки і в такт музики почніть піднімати та опускати їх. Почекайте, поки малюк почне згинати ніжки в колінах в такт музики. Якщо ви можете десь дістати невеликий батут з перилами, варто використовувати його під час цих занять. Лише слідкуйте за тим, щоб дитина не скакала на прямих ніжках. Малюк може спертися на перила і підніматися та опускатися більше за рахунок сили рук та ніг. Можна використовувати ліжко з сіткою. Тримайте малюка за ручки. Але не привчайте його скакати по ліжку, якщо ви не маєте постійної можливості бути поруч, щоб попередити падіння. Дитина схоче пострибати, стоячи у вас на колінах і тримаючись за ваші плечі. У цьому випадку ваші руки залишаються вільними, і ви можете керувати колінами малюка. Корисно ставити незрячого малюка босоніж на різні поверхні, щоб він міг відчувати їх стопами ніг. | ||
| При падінні переходить з положення стоячи в положення сидячи. | Поставте малюка біля невисокого столика. Позаду нього покладіть невеликий пуфик, пінопластовий блок або просто станьте самі. Потім покличте малюка ззаду і допоможіть опустити на цей предмет (або на ваше коліно) вільну руку. Після цього малюк повинен опустити другу руку і сісти на підлогу. Наступний етап − спонукати дитину опуститися на підлогу відразу, не шукаючи опори на півдорозі. | ||
| Навколо меблів рухається “боком”. | Поставте малюка біля столу, який досягає рівня його грудей, щоб він поклав на нього свої ручки. Покладіть звукову іграшку на невеликій відстані від рук дитини та приверніть її увагу до неї. Станьте на коліна позаду малюка і, обхопивши його стегна, перенесіть вагу малюка на ногу, протилежну напрямку руху. Допоможіть йому зробити один крок вільною ногою, перенесіть вагу його тіла на цю ногу і перемістіть іншу ногу в тому ж напрямку. Обережно пересуньте ручку малюка в той самий бік по поверхні стола так, щоб корпус малюка був рівним і перебував на одному рівні зі стегнами. Повторюйте ці вправи, доки не дійдете до іграшки. Весь цей час розмовляйте з дитиною − їй необхідно знати, що ви збираєтесь разом з нею робити. Відпрацьовуйте вправу з використанням різних опорних предметів (журнального столика, ліжка тощо). | ||
| 9-12 міс. | Стоїть при підтримці за одну руку. | Якщо дитина неспроможна це зробити, продовжуйте практикувати вправи для стояння, якими ви займалися раніше. Ваша дитина повинна вміти стояти з випрямленими ногами. | |
| Ходить при підтримці за обидві руки. | Станьте позаду малюка, трохи нахиліться та візьміть його за руки, піднявши їх до рівня його плечей (ви і ваш малюк стоїте обличчям в один і той самий бік). Нехай малюк візьметься за ваш вказівний палець (великий палець його руки з одного боку, решта − з іншого − так само, як малюк тримається за перила, коли стоїть). Пересування боком навколо меблів − найкраща підготовка до ходіння, тому дозволяйте малюкові практикуватися в цьому якомога більше. Радимо взути малюка в черевички висотою до кісточок. Намагайтеся поставити чи покласти щось цікаве з боку від малюка, щоб йому було до чого тягнутися. Для початку нехай відстань між дитиною та предметом буде не більше п'яти-шести кроків. Краще тримати її руки добре витягнутими вперед, щоб центр тяжіння дитини був перенесений вперед та містився попереду стоп. На жодній стадії навчання не слід дозволяти малюкові відхилятися назад, до ваших ніг. У міру того, як малюк буде рухатися самостійніше, вам потрібно поступово опускати його руки, поки вони не будуть витягнутими на рівні поясу. У такому положенні йому доведеться майже всю свою вагу переносити власними зусиллями. Ви побачите, що йому сподобаються такі прогулянки, і скоро ви зможете ходити з ним на довші відстані від ліжка до кухні, по коридору, від машини до будинку, а поступово − і навколо будинку чи саду, зупиняючись у найулюбленіших місцях, щоб погратися. Розмовляйте з малюком про «ходіння» − він повинен знати значення цього слова. | ||
| Ходить, штовхаючи візок на чотирьох коліщатах. | При засвоєнні цього вміння пальці дорослого замінює ручка візка. Ручка візка має перебувати трохи вище від рівня грудей малюка, свої ручки він має витягнути трохи вперед і стояти прямо позаду візка. Малюк може звикнути до того, що коли він іде, ви стоїте позаду нього і підтримуєте, тому слід привчити його до того, що ви можете перебувати збоку, а потім − спереду візка. Покладіть пальці малюка на ручку візка так, щоб він схопився за нього, а самі станьте на коліна поряд та міцно візьміться за візок, щоб він не покотився вперед. Коли малюк навчиться впевнено стояти, тримаючись за візок, покотіть його вперед на 15 сантиметрів, а потім зупиніть. Такої відстані буде достатньо, щоб малюк утратив рівновагу, нахилившись уперед. Якщо він машинально не зробить кроку вперед, покажіть йому, що це потрібно зробити; потім, якщо він не зробить кроку сам, своєю вільною рукою зігніть коліно малюка та перенесіть його стопу вперед. Якщо малюк відчує себе задоволеним та впевненим, коли ви рухаєте візок, стоячи збоку, пересуньте його на декілька кроків, ставши попереду візка. Рухаючись задом наперед на колінах, повільно тягніть візок вперед на невеликі відстані − щораз чекайте, щоб малюк зробив крок, приставивши другу ногу, потім знову рухайте візок. Ще трохи, і малюк намагатиметься керувати візком самостійно. Завантажте візок книжками чи брусками та почніть тренуватися, як і раніше, на не ковзкій поверхні. Будьте поряд, щоб зупинити рух некерованого візка, інакше дитина може злякатися. Незрячий малюк може й не знати, як штовхати візок, тому що раніше він лише тримався за ручку, і візок рухався. Перш ніж допомогти йому покотити візок, скажіть: «Штовхай візок!», щоб він знав, що коли він штовхатиме візок, він буде рухатися. Малюкові знадобляться тренування, щоб визначити, з якою силою потрібно штовхати візок, тому стійте поряд, поки він не навчиться впевнено керувати ним. Навчаючись штовхати візок, ваша дитина, як і всі діти, без сумніву декілька разів впаде. Намагайтеся бути поряд, щоб малюк не вдарився, однак на падіннях діти вчаться. |
