На плані будмайданчика розбивають сітку 50 × 20 м з профільних ліній та поперечників до них за найбільш характерними контурами проекту. Потім наносять проектні відмітки опорних точок. Виходячи з допустимих мінімальних і максимальних схилів, намічають проектні лінії, які характеризують висотне розташування майбутніх споруд. За різницею проектних та чорних відміток профілю визначають робочі відмітки, а за ними – площу виїмок і насипів. Визначають окремо об'єми виїмки і насипу в кожній секції між профілями, м3:
, (1.3)
де l - відстань між паралельними профілями, м;
F1, F2 - приведені до місцевості площі виїмок або насипів на сусідніх профілях, м2.
Сумарний об'єм земляних робіт за рівновіддаленими профілями, м3:
, (1.4)
де F1, F2 … Fn - площа насипу та виїмки, м2;
L - відстань між початковим та кінцевим перерізом профілів, м,
, (1.5)
і - номер перерізу.
Метод профілей не забезпечує належної наочності загального рішення та високої точності підрахунку об'ємів земляних робіт при складному рельєфі.
|
|
1.3 Аналітичний метод проектування вертикального розпланування
За основу проектування прийнято принцип знаходження оптимального значення функції при заданій системі обмежень [3; 5; 7]. Метод найменших квадратів забезпечує мінімум суми квадратів робочих відміток
, (1.6)
де h - робоча відмітка;
H, Hn – відповідно, чорна і проектна відмітка.
Проектування виконується на топографічному плані будмайданчика, який розбивають на квадрати з сторонами 10.... 100 м.
При проектуванні похилого майданчика за методом найменших квадратів для отримання мінімуму робіт з нульовим балансом з системи рівнянь:
; (1.7)
; (1.8)
(1.9)
визначають проектну відмітку Н0 початку координат і уклони та вздовж осей координат.
Якщо початок координат розміщено в центрі ваги будмайданчика, то
; (1.10)
; (1.11)
, (1.12)
де Р - вага вершин сітки квадратів, які належать одному, двом, трьом та чотирьом квадратам;
h0 - умовна чорна відмітка, м;
Х, У - координати вершин квадратів відносно центра ваги будмайданчика.
Контроль розв’язання
; ; . (1.13)
В практиці проектування відмітка центра ваги оформлювальної площини [5; 7], м:
, (1.14)
де ΣН1, ΣН2, ΣН3, ΣН4, - сума відміток вершин, які належать, відповідно, одному, двом, трьом і чотирьом квадратам, м;
n - число квадратів сітки.
Проектні відмітки, м:
(1.15)
Об'єми земляних робіт визначають за робочими відмітками вершин квадратів h1, h2, h3, h4, [4; 6]. При цьому можливе різноманітне поєднання знаків робочих відміток як з плюсом, так і з мінусом (рис. 1.1).
Рисунок 1.1 – Поєднання різних комбінацій знаків робочих відміток
|
|
Формули для визначення об'ємів земляних робіт при різноманітних комбінаціях знаків робочих відміток, м3:
а) при однакових знаках (рис. 1.1, а)
, (1.16)
де d - розмір сторони квадрата, м;
б) при попарно різних знаках (рис. 1.1, б)
; (1.17)
(1.18)
в) при одній з протилежним знаком (рис. 1.1, в)
; (1.19)
; (1.20)
г) при діагонально симетричних знаках (рис. 1.1, г)
; (1.21)
. (1.22)
Знайдені за (1.16) - (1.22) об'єми земляних робіт вписують в кожний квадрат сітки на картограмі. В неповні квадрати вписують окремо об'єми насипів та виїмок. Визначають сумарні об'єми виїмок та насипів, а також складають баланс земляних робіт для будмайданчика в цілому.
2 Складання плану будівельного майданчика