Погашення судимості (ст. ст. 89, 90 ККУ)

Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.

Припинення судимості анулює всі кримін.-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, в правовому сенсі вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості.

При засудженні зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, судимість погашається одразу ж після успішного спливу іспитового строку. Випробування вважається успішно подоланим, а судимість погашеною, якщо протягом встановленого судом строку:

1) особою не вчинено нового злочину;

2) рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не скасоване з ін. підстав, передбачених законом.

Умовами погашення судимості є:

1) відбування особою основного і додаткового покарання;

2) сплив строку погашення судимості (від 1 до 8 років і залежить від виду покарання, його тривалості, ступеня тяжкості злочину, за який засуджено особу);

3) невчинення особою протягом цього строку нового злочину.