2015-07-14
1882
Тілесне ушкодження – це протиправне умисне або необережне заподіяння шкоди здоров’ю іншої людини, що полягає в порушенні анатомічної цілісності або фізичної функції органів і тканин тіла людини.
Об’єктом тілесного ушкодження є здоров’я людини. Будь-яке тілесне ушкодження заподіює певну шкоду здоров’ю людини. Здоров’я людини як об’єкт тілесного ушкодження охороняється кримінальним закнондавством з моменту початку родового процесу. Закон охороняє здоров’я кожної людини незалежно від її фізичного стану, а також від її моральних якостей, віку, службового становища тощо.
З об’єктивної сторони тілесне ушкодження може бути заподіяно дією або бездіяльністю винного. Вплив застосовується як фізичний (завдання удару, заподіяння опіку тощо), так і психічний (загроза або переляк, що спричинили душевне захворювання тощо). Винний може використати різні знаряддя й засоби, фактори природи тощо.
При заподіянні тілесного ушкодження шляхом бездіяльності йдеться про нездійснення винним дій, які б запобігли б заподіянню шкоди чужому здоров’ю, за умови, якщо він був зобов’язаний і мав можливість здійснити їх (вигул злого собаки без намордника).
|
|
|
Склад тілесного ушкодження вважається закінченим з моменту настання злочинного наслідку у вигляді шкоди здоров’ю людини різної тяжкості. Для відповідальності за тілесне ушкодження необхідно, щоб заподіяння шкоди здоров’ю іншої людини було протиправним (не у стані необхідної оборони, крайньої необхідності тощо).
Суб’єктивна сторона тілесних ушкоджень може виражатися в умисній і необережній вині.
Суб’єктом злочинів, передбачених статтями 121 і 122 КК, може бути особа, яка досягла 14 років. За інші тілесні ушкодження відповідальність настає з 16 років.
За ступенем тяжкості тілесні ушкодження в КК поділяють на тяжкі, середньої тяжкості та легкі. Міністерством охорони здоров’я України 17.01.1995р. затверджено Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Згідно ст..76 КПК проведення експертизи за цими справами є обов’язковим.
