Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121)

Кримінально караним є умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що спричинило втрату будь-якого органу чи його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя (ч. 1 ст. 121).

Об'єктом є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини з приводу здоров'я людини.

З об'єктивної сторони злочин характеризується: а) діянням; б) суспільно небезпечними наслідками у вигляді тяжкого тілесного ушкодження; в) причинним зв'язком між зазначеним діянням і наслідками.

Тяжким тілесним ушкодженням вважається втрата будь-якого органу або втрата його функцій. Наприклад, до таких ушкоджень відноситься безповоротна втрата функцій) руки, ноги, зору, слуху, репродуктивної здатності.

Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла віку 14 років.

Суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 121 КК характеризується наявністю вини у формі умислу.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК).

Законодавство визначає, що умисне середньої тяжкості тіле­сне ушкодження — це умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК, але таке, що спричинило тривалий розлад здоро­в'я або незначну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Об'єктом даного складу злочину є здоров'я особи.

Об'єктивну сторону утворюють: а) суспільно небезпечні ді­яння (у формі дії або бездіяльності); б) суспільно небезпечні наслідки у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження; в) причинний зв'язок між зазначеними діяннями та наслідками.

Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних у ч. 1 ст. 122 наслідків.

Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, яка до момен­ту вчинення злочину досягла віку 14 років.

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.