Означення

POSIX – інтерфейс ОС, що забезпечує мобільність прикладних програм. Сімейство стандартів, яке визначає стандартний інтерфейс програми з ОС разом із середовищем, що забезпечує мобільність програми в вихідних кодах.

Базовий стандарт – прийнятий міжнародний стандарт, технічний звіт, рекомендація ITU-T або національний стандарт, наприклад ДСТУ.

Інтерфейс – спільна межа між двома функціональними об’єктами. Стандарт визначає служби в термінах функціональних характеристик і поведінку, що спостерігається на інтерфейсі. Стандарт є договором у тому сенсі, що він документує взаємне зобов’язання між користувачем і постачальником служб, а також гарантує чітко оформлення визначення цього зобов’язання.

Масштабованість – здатність забезпечувати функціональні можливості вгору і вниз по впорядкованому ряду прикладних платформ, що відрізняються за швидкодією і ресурсами.

Мобільність – легкість перенесення прикладного програмного забезпечення та даних з однієї прикладної платформи на іншу. Примітка: основою прикладної платформи є ОС. Перенесення з однієї платформи на іншу припускає, що ОС одна і та ж.

Середовище відкритої системи – вичерпний набір інтерфейсів, служб і форматів разом з призначеними для користувача аспектами, необхідний для забезпечення функціональної сумісності або переносимості застосувань, даних, або персоналу у відповідності зі стандартами і профілями IT.

Стандарт – документ, узгоджений і прийнятий акредитованою організацією, що розробляє стандарти, який містить загальноприйняті і багаторазово використовувані правила, інструкції або характеристики для робіт або їх результатів, призначені для досягнення оптимального ступеня упорядкування та узгодженості в заданому контексті.

Функціональний стандарт – стандарт, який пройшов процедуру голосування, офіційний, гармонізований документ, що визначає профіль.