Оскільки XML дозволяє авторам створювати власні теги, періодично можуть виникати колізії імен між двома різними елементами, що мають одне і те ж ім’я.
В наступному прикладі [слайд на стор. 19, Lect_13.pdf] ілюструється спосіб створення простору імен, завдяки чому диференціюються два різних елементи file.
В рядках 3 та 4 створюються два префікси імен text та image за допомогою ключового слова XML xmlns.
Значення, які присвоюються атрибутам xmlns:text та xmlns:image, називаються уніфікованими ідентифікаторами ресурсів – URI.
URI – це набір символів для диференціювання імен. Розповсюджена практика – це застосування як URI, так і URL.
В рядках 5 та 6 даного прикладу для опису елементів file та description використовується префікс імен text.
В рядках 8 та 9 для опису елементів file та description використовується префікс імен image.
Для запобігання необхідності запису префіксу простору імен в кожному елементі, автори документів можуть визначати для одного з елементів (та усіх його дочірніх вузлів) простір імен за замовчання (default namespace), що ілюструється наступним прикладом [слайд на стор. 23, Lect_13.pdf].
В рядку 3 для опису простору імен за замовчанням використовується атрибут xmlns з URI. Після цього імена всіх дочірніх елементів можуть бути використані без префікса.
Елемент file (рядок 5) знаходиться в просторі імен, що відповідає URI urn:deitel:imageInfo.
У попередньому прикладі перед елементами file та description необхідно було поміщати префікс простору імен text (рядки 5-7).