Ряд значень відновлюваних властивостей деталей визначений нормативною документацією, вони є обмеженнями, які забезпечують не менше ніж 80% післяремонтне напрацювання деталі від напрацювання нового виробу. Відомості про ці властивості приведені в розділі «Стан деталей, що поступають на збирання» Керівництва по капітальному ремонту агрегату (машини).
У цьому документі визначені: чистота (у вигляді залишкової забрудненості) і шорсткість поверхонь, форма і взаємне розташування елементів деталей, точність розмірів, жорсткість пружних елементів, суцільність стінок корпусних деталей, значення маси рухомих деталей і її розподіл щодо осей обертання і інерції.
Необхідно регламентувати і ввести в нормативну документацію на відновлення деталей параметри структури і будови матеріалу деталі, значення величин зносостійкості, міцності і втомної витривалості елементів і корозійної стійкості поверхонь.
Задача технолога полягає в розробці технологічного процесу, який забезпечить вказані обмеження при якнайменшій витраті матеріальних, трудових і енергетичних ресурсів.