Індивідуальної фотографії робочого часу

Дата спостереження___________________________________________

____________________________________________________________

Підприємство____________________________________________________________________________________________________________

Цех_____________________________________________________________________________________________________________________

Зміна____________________________________________________________________________________________________________________

Посада, прізвище та ініціали спостережника___________________________________________________________________________________________________________

Прізвище та ініціали робітника________________________________________________________________________________________________________________

Професія________________________________________________________________________________________________________________

Розряд__________________________________________________________________________________________________________________

Операція або вид робіт, що виконуються_____________________________________________________________________________________________________________

Устаткування або інструмент_______________________________________________________________________________________________________________

Умови праці____________________________________________________________________________________________________________________

Організація робочого місця____________________________________________________________________________________________________________________

Обслуговування робочого місця_________________________________

Продовження дод. Л

Таблиця Л 3

Індивідуальна фотографія робочого часу робітника підприємства

№ з/п	Найменування затрат робочого часу	Поточний час	Індекс	Тривалість хв	Примітки
год.	хв.

1.	Початок спостереження
2.	Одержання змінного завдання від майстра
3.	Ознайомлення з документацією
4.	Доставка на робоче місце заготовок
5.	Огляд і настроювання верстата
6.	Розкладка інструментів
7.	Обробка деталі
8.	Контроль розмірів деталі

Таблиця Л 4

Баланс робочого часу за даними індивідуальної фотографії робочого місця робітника підприємства

№

Елементи затрат часу

Індекс

К-ість вимір.

Фактичний баланс

Нормативн-ий баланс

В-ня +/–

хв.

год.

хв.

год.

Підготовчо-завершальний час

Оперативний час

Час обслуговування

Час непродуктивної роботи

Час перерв, зумовлених недоліками у виробництві

Продовження дод. Л Продовження табл. Л 4

Час перерв, пов’язаних з порушеннями трудової дисципліни

Час на відпочинок та особисті потреби

Змінний робочий час

Використання робочого часу робітників аналізується за допомогою таких двох показників, як середня кількість днів, відпрацьованих робітником за звітний період (місяць, квартал, рік), і середня тривалість робочого дня (зміни). Ці показники можна обчислити на підставі звіту підприємства з праці.

Перший показник, який характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від таких факторів, як:

- кількість вихідних і святкових днів;

- кількість днів чергової відпустки;

- інші види відпусток, передбачених законодавством;

- кількість днів непрацездатності;

- неявка на роботу з дозволу адміністрації;

- прогули;

- інші не виходи.

Тривалість робочого дня (зміни) визначають такі фактори:

- величина нормативного робочого тижня;

- час простою упродовж дня, зафіксований в обліку;

- час інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо);

- час понадурочної роботи (збільшує величину показника).

Під час аналізу знаходять відхилення цих показників від плану, а також порівнюють їх з аналогічними показниками за минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих відхилень. При цьому слід звернути увагу на величину зафіксованих в обліку непродуктивних втрат робочого часу через такі обставини:

- неявка на роботу з дозволу адміністрації;

- прогули і цілодобові простої;

Продовження дод. Л

- внутрішньозмінні втрати робочого часу, зафіксовані в обліку;

- облікований брак продукції.

Проте необліковані втрати робочого часу можуть бути значно більшими. Вони спричиняються недоліками в організації виробництва, праці, управління, простоями устаткування через його несправність, відсутність на робочому місці сировини, матеріалів, інструменту та інших ресурсів, низькою трудовою дисципліною. Втрати робочого часу пов’язані також із непродуктивною роботою, тобто:

- випуском бракованої продукції, яка фіксується в обліку;

- випуском непотрібних для складання кінцевої продукції деталей (некомплектне виробництво);

- списанням на збитки загублених або вкрадених деталей;

- виготовленням несанкціонованої «лівої» продукції.

Внаслідок неврахованих простоїв і втрат завищується фактично відпрацьований час, адже наведені у звітності показники часу роботи визначаються як різниця між загальною кількістю явочних днів або годин і врахованими простоями.

Приховані від обліку внутрішньозмінні перерви та простої робітників можна знайти за допомогою побічних розрахунків або вибіркових спостережень і опитувань робітників.

За результатами аналізу необхідно розробити заходи, спрямовані на скорочення втрат робочого часу і пов’язані з ним непродуктивні виплати заробітної плати. При цьому особливу увагу слід звернути на поліпшення обліку внутрішньо змінних втрат робочого часу.

В таблиці Л 5 представлені 14 видів режимів для праці та відпочинку, що не пов’язані з екстремальними умовами. Вони розроблені на основі вивчення динаміки працездатності представників 32 професій і рекомендуються для використання при розробці в бакалаврській роботі заходів щодо оптимізації режимів праці та відпочинку на підприємстві.

Показник втоми «В» характеризує важкість праці так:

- режими праці №1, №2 – відносяться до першої категорії важкості праці;

- режими праці №3, №4 – відносяться до другої категорії важкості праці;

- режими праці №5, №6 – відносяться до третьої категорії важкості

Продовження дод. Л

праці;

- режими праці №7, №8 – відносяться до четвертої категорії важкості праці;

- режими праці №9, №11 – відносяться до п’ятої категорії важкості праці; -

- режими праці №12, №14 – відносяться до шостої категорії

Таблиця Л 5

Типові внутрішньозмінні режими праці і відпочинку

№ режи-му праці	Показник втоми В, відносні одиниці	Інтегральний показник важкості праці, І, балів	Сумарна тривалість регламентованих перерв, хв.	Розподіл часу на відпочинок, хв. Години зміни

1.	15-17				Обідня перерва
2.	18-21	14-18
3.	22-24	19-25
4.	25-28	26-33
5.	29-31	34-39
6.	32-34	40-45

7.	35-38	46-48
8.	39-41	49-53
9.	42-45	54-55
10.	46-48	56-57
11.	49-52
12.	53-55	59-62
13.	56-59	63-66
14.	60-62	67-69

Таблиця Л 6

Приклад графіка трьохзмінної роботи при п’ятиденному робочому тижні трьох виробничих бригад на __________ місяць

Бригада

Перший тиждень

Другий тиждень

пн

вт

ср

чт

пт

сб

нд

пн

вт

ср

чт

пт

сб

нд

№1

дв

№2

дв

Дв

дв

№3

дв

р – ранок (1 зміна), в – вечір (2 зміна), н – ніч (3 зміна), дв – день відпочинку

Продовження дод. Л

Продовження табл. Л 6

Бригада

Перший тиждень

Другий тиждень

пн

вт

ср

чт

пт

сб

нд

пн

вт

ср

чт

пт

сб

нд

№1

дв

№2

дв

Дв

дв

№3

дв

Кожна з категорій важкості праці має свої характеристики, які наведені у навчальному посібнику «Організація праці». При проведенні досліджень умов праці на базовому підприємстві, студент має визначити категорію важкості праці на певній дільниці робіт і рекомендувати до впровадження той чи інший внутрішньо змінний режим праці та відпочинку.

Оцінювання умов праці проводиться за даними атестації робочих місць і спеціальних інструментальних вимірювань, що відображаються в карті умов праці на робочих місцях. Інтегральний показник важкості праці визначається за спеціальною формулою. При дослідженні умов праці на підприємстві, за неможливістю визначити інтегральний показник важкості праці розрахунковим шляхом, рекомендується визначати категорію важкості праці експериментальним шляхом на основі власних спостережень за умовами праці на конкретному робочому місці.

В таблиці 6 представлений, як приклад, трьохзмінний режим роботи трьох виробничих бригад, які виконують роботу на одному й тому самому робочому місці почергово. Тобто, кожна з бригад продовжує роботу виконану попередньою бригадою.

При розробці у бакалаврський роботі графіків двохзмінного або трьохзмінного режиму роботи працівників підприємства доцільно проектувати такий графік на три або чотири місяці. Це дає можливість здійснення більш ретельного обліку по кожній бригаді, відпрацьованої кількості годин на тиждень і на місяць, встановлення справедливого чергування роботи у першу, другу та третю зміни. Наявність такого, заздалегідь сформованого графіка роботи бригад дає можливість правильно планувати обсяг та черговість виконання робіт, поставку ресурсів, витрати заробітної плати.

Продовження дод. Л

Таблиця Л 7

Професійна підготовка кадрів на підприємстві

№ з/п	Назва показників	Навчено у 201__році, всього, осіб	у тому числі:
первинна професійна підготовка	перепідготовка
всього	з них жінки	всього	з них жінки
1.	Навчено новим професіям (первинна професійна підготовка), всього	Ф№ 6 – ПВ (р. 13010)
2.	Безпосередньо на виробництві, всього	Ф№ 6 – ПВ (р. 13020)
3.	У тому числі за формами навчання: - індивідуальна; - курсова;	Ф№ 6 – ПВ (р. 13030) Ф№ 6 – ПВ (р. 13040)
4.	У навчальних закладах різних типів за договорами, всього	Ф№ 6 – ПВ (р. 13050)
5.	У тому числі: -професійно – технічних; -вищих (1-4 рівнів акредитації);	Ф№ 6 – ПВ (р. 13060) Ф№ 6 – ПВ (р. 13070)
6.	Навчено новим професіям керівників, професіоналів, фахівців	Ф№ 6 – ПВ (р. 13080)
7.	Крім того, навчались за кордоном	Ф№ 6 – ПВ (р. 13090)

Таблиця Л 8

Підвищення кваліфікації працівників підприємства

№ з/п	Назва показника	Навчено у 201_р, всього, осіб	Керів-ники	Профе сіонали, фах-ці	Техн. служб	Кваліфік. та ін. роб-ки	Із гр. 3 жінки

1.	Підвищили кваліфікацію всього	Ф№ 6 – ПВ (р. 1401)
Продовження дод. Л 8 Продовження табл. Л 8
2.	У тому числі: безпосередньо на виробництві; -в навчальних закладах різних типів за договорами	Ф№ 6 – ПВ (р. 14020) Ф№ 6 – ПВ (р. 14030)
3.	Крім того навчались за кордоном	Ф№ 6 – ПВ (р. 14040)

На виробництві професійне навчання робітників може здійснюватися за такими типами навчання: безпосередньо на підприємстві; за межами підприємства; самостійна підготовка.

Виділяють такі види професійного навчання кадрів з робітничих професій на підприємстві:

- первинна професійна підготовка робітників;

- перепідготовка робітників;

- підвищення кваліфікації робітників.

Метою професійного навчання робітників є:

- забезпечення належного рівня підготовки робітників відповідно до вимог робочого місця;

-створення умов для професійної мобільності робітника, як передумови до підвищення ефективності використання персоналу, професійно-кваліфікаційного просування працівників;

- підвищення рівня продуктивності праці, якості продукції та систематичне оновлення номенклатури випуску продукції і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності підприємства.

Первинна професійна підготовка робітників на виробництві здійснюється у формі курсового чи індивідуального навчання, за робочими навчальними планами і програмами, що розробляються і затверджуються підприємствами на основі типових навчальних програм. Завершується первинна професійна підготовка робітників на підприємстві кваліфікаційною атестацією.

Перепідготовка робітників здійснюється у таких випадках:

Продовження дод. Л

- для навчання робітників, котрі вивільняються у зв’язку з перепрофілюванням, реорганізацією підприємства тощо;

- для розширення їх професійного профілю, підготовки до роботи в умовах колективної форми організації праці;

- у разі потреби змінити професію у зв’язку з відсутністю роботи, що відповідає професії робітника, або втрати здатності виконувати роботу за попередньою професією.

Підвищення кваліфікації робітників дає змогу розширювати і поглиблювати здобуті знання, вміння і навички на рівні вимог виробництва. Плануванню підвищення рівня кваліфікації робітників на підприємстві повинна передувати робота служби управління персоналом з аналізу ефективності використання робочої сили в структурних підрозділах підприємства за професіями та рівнями кваліфікації, причин зниження середнього розряду робітників, відставання розряду робітників від розряду робіт, виникнення браку продукції з вини робітників, нераціонального використання фонду робочого часу тощо.

Підвищення кваліфікації керівників та фахівців на підприємстві здійснюється з метою удосконалення знань, умінь і навичок за наявною спеціальністю, оволодіння новими функціональними обов’язками й особливостями трудової діяльності в умовах ринкових відносин, освоєння основ менеджменту, маркетингу, удосконалення навичок управління сучасним виробництвом, раціональної та ефективної організації праці тощо.

В процесі підготовки бакалаврської роботи студент має проаналізувати дані щодо організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників підприємства за три останні роки, обґрунтувати зв'язок рівня професійної підготовленості працівників підприємства та ефективності його діяльності. Визначити типи, види, характер та форми навчання, які мають місце на підприємстві, охарактеризувати зміст навчальних програм за якими відбувається навчання, контингент учасників. Виявити недоліки та запропонувати заходи щодо активізації процесу навчання, посиленню його впливу на результати роботи підприємства.

Продовження дод. Л

Таблиця Л 9

Показники умов праці на робочому місці підприємства

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	20__р.	20__р.	20__р.	Санітарна норма
1.	Рівень пилу в повітрі	мг/м³				до 10
2.	Рівень освітлення	лк				150-200
3.	Температура повітря	град.				17-23
4.	Рівень шуму	дБ				до 85
5.	Швидкість руху повітря	м/сек				до 0,7
6.	Відносна вологість повітря	%				40-75
7.	Шкідливі хімічні речовини	клас небезпеки
8.	Мікроорганізми	клас небезпеки
9.	Важкість праці	категорія важкості
10.	Вібрація при частоті 30-50 Гц	мм				0,009
11.	Мікроорганізми	клас небезпеки
12.	Робоча поза	нахили та переміщення
13.	Напруженість праці: - увага; -напруженість аналізаторних функцій	тривалість зосередження зору і слуху
14.	Змінність роботи
15.	Соціальні фактори
16.	Виробничі фактори
17.	Естетичне оформлення робочих місць
18.	Інші фактори умов праці

Аналізуючи умови праці на підприємстві необхідно розглянути такі групи факторів;

Продовження дод. Л

- виробничі фактори, які обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку;

- санітарно-гігієнічні фактори – це температура, вологість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці;

- фактори безпеки, які передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення;

- інженерно технічні фактори визначають комфортність на робочих місцях, досконалість конструкцій техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологічного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів;

- естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо;

- соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат а трудовому колективі.

Аналіз умов праці рекомендується проводити на конкретному робочому місці або на групі робочих місць, що дасть можливість більш об’єктивно оцінити умови праці на підприємстві в цілому.

Дослідження впливу вищезазначених груп факторів на працездатність працівників підприємства проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки та шляхи покращення умов праці, і, по-друге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров’я у грошовій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійному забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого дня тощо).

Основним завданням аналізу умов праці на підприємстві є опрацювання студентом рекомендацій щодо шляхів та можливостей створення на робочих місцях нормальних умов праці, що сприятиме зростанню її продуктивності.

Особливу увагу рекомендується звернути на законодавчо-нормативне регулювання умов праці. Зокрема слід проаналізувати дотримання на підприємстві вимог законодавства щодо створення належних умов праці.

Продовження дод. Л

Таблиця Л 10

Приклад оцінки трудового внеску бригади у формі коефіцієнта трудового внеску (КТВ)

№ з/п	Показник	Виконання плану (нормативу) %	Зміна КТВ
Збільшення (+)	Зменшення (–)
1.	Випуск продукції або номенклатура продукції		0,15
95 – 99		0,05
89 – 94		0,10
85 – 90		0,20
79 – 84		0,3
2.	Елементи витрат ресурсів	За кожний процент надпланової економії. За кожний процент перевитрат	0,05	0,05
3.	Ритмічність випуску виробів		0,10
95 – 99		0,03
89 – 94		0,06
85 – 90		0,10
79 – 84		0,20
4.	Продуктивність праці	За кожний процент надпланового підвищення. За кожний процент зниження порівняно з планом	0,01	0,02

Оцінка діяльності бригади здійснюється за допомогою певної системи показників. Ці показники мають бути узгоджені з показниками роботи підприємства, утворювати з ними єдину систему показників і водночас ураховувати специфіку діяльності бригади. Змістовна ув’язка показників по вертикалі не означає прямого їх перенесення на рівень бригади у незмінному вигляді. Наприклад, показник прибутку є визначальним на рівні підприємства, то на рівні бригади його замінює показник витрат. Продуктивність праці на рівні підприємства обчислюється на основі обсягу товарної продукції у

Продовження дод. Л

грошовому виразі, а на рівні бригади це може бути обсяг продукції у натуральних вимірниках тощо.

Показники, за якими здійснюється контроль і оцінювання діяльності бригади, повинні мати кількісний вимір на основі оперативного і бухгалтерського обліку, і, які залежать від їхньої роботи. Здебільшого до таких показників належать випуск продукції у натуральному виразі, номенклатура продукції, елементи витрат, що залежать від роботи бригади та обліковуються на її рівні, ритмічність виробництва, продуктивність праці. У процесі аналітичної оцінки виявляються абсолютні та відносні відхилення фактичних величин показників від запланованих, аналізуються причини відхилень.

Для оцінки економічних процесів, діяльності бригади застосовується критерій динаміки показників. Фактична величина певного показника за останній рік дослідження порівнюється з аналогічним показником першого року дослідження. Це дає змогу вивчати динаміку певних показників і оцінювати тенденції розвитку.

У таблиці Л 10 представлено приклад оцінки роботи виробничої бригади у формі коефіцієнта трудового внеску (КТВ), у якому інтегруються певним чином зазначені показники.

Для визначення КТВ установлюється його нормативна величина, що дорівнює 1. Такий рівень КТВ відповідає випадку, коли планові завдання за всіма оцінними показниками виконано на 100%. Фактичний КТВ обчислюється коригуванням нормативної величини на підвищувальні та понижувальні коефіцієнти, що враховують виконання плану за окремими показниками. Чим вищий КТВ, тим вищою є оцінка діяльності бригади.

Таблиця Л 11

Аналіз порушень трудової дисципліни працівниками підприємства

(кількість випадків)

№ з/п	Форми порушень	20__р.	20__р.	20__р.	Відхилення 20__р. до 20__р.
+/–	%
1.	Запізнення на роботу
2.	Відсутність на робочому місці без поважних причин більше 3 – годин на протязі робочого дня
3.	Недбале виконання своїх трудових обов’язків згідно умов трудового догов.
Продовження дод. Л Продовження табл. Л 11
4.	Невиконання, без поважних причин, своїх трудових зобов’язань
5.	Невиконання або неналежне виконання наказів та розпоряджень власника
6.	Відмова, без поважних причин, від медичного обстеження
7.	Відмова або ухилення від проходження в робочий час спеціального навчання і здачі екзаменів по техніці безпеки і правилам експлуатації, якщо це являється обов’язковою умовою допуску до роботи
8.	Свідоме нанесення підприємству матеріальних збитків
9.	Умисне пошкодження майна власника
10.	Неналежне збереження майна власника
	Розкрадання майна власника
12.	Систематичне невиконання своїх трудових обов’язків згідно трудового договору
13.	Поява на роботі у стані алкогольного, токсичного, наркотичного сп’яніння
14.	Заподіяння матеріальної шкоди майну власника підприємства, установи, організації
15.	Порушення або недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку
16.	Вчинення аморального поступку працівником, який виконує виховні функції
17.	Недотримання дисципліни праці
18.	Невиконання або неналежне виконання додаткових умов трудового дог. (недотримання дрескоту, розголошення комерційної чи службової таємниці)
19.	Одноразове, грубе порушення трудової дисципліни керівником підприємства
20.	Поширення негативного іміджу підприємства
21.	Інші порушення передбачені законодавством та колективним договором підприємства

Продовження дод. Л

Поняття «дисципліна» стосовно людської діяльності означає чітке дотримання встановленого порядку, загальновизнаних або директивно встановлених правил. На практиці розрізняють різні види дисципліни залежно від того, ким вони встановлені і якої сфери людської діяльності стосуються правила, що складають зміст відповідної дисципліни:

- трудова дисципліна трактується передусім як дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- технологічна дисципліна передбачає точне виконання всіх вимог технології виготовлення продукції;

-виробнича дисципліна передбачає своєчасну і точну реалізацію виробничих завдань, виконання посадових обов’язків, правильну експлуатацію обладнання, дотримання правил охорони праці і техніки безпеки тощо;

-дисципліна праці об’єднує перераховані вимоги і передбачає сумлінне виконання працівниками всіх своїх службових обов’язків.

В процесі підготовки бакалаврської роботи з відповідної теми, студент має виконати аналіз порушень трудової дисципліни на підприємстві упродовж всіх років по яких проводяться дослідження. Дослідити заходи, які були вжиті до порушників трудової дисципліни з боку адміністрації підприємства та наслідки вживання цих заходів. Проаналізувати ті положення колективного договору, що стосуються трудової дисципліни та міри які можуть застосовуватися до порушників. Доцільно також проаналізувати виконання керівниками підприємства своїх обов’язків щодо забезпечення на підприємстві належного рівня трудової дисципліни.

Особливу увагу необхідно звернути на міри спрямовані на упередження виникнення порушень трудової дисципліни. В тому числі розглянути питання заохочення зразкової поведінки працівників підприємства, заходи заохочення, та їх вплив на дисципліну праці. Дослідити вплив трудової, технологічної та виробничої дисципліни на ефективність діяльності підприємства. Розробити заходи щодо посилення дисципліни праці на підприємстві.

Продовження дод. Л

Таблиця Л 12

Характеристика стану охорони праці на підприємстві

№ з/п	Показники	20_р.	20_р.	20_р.	Відхилення 20__р. до 20__р.
+/–	%
1.	Кількість випадків захворюваності
2.	Кількість робочих днів тимчасової непрацездатності з причини захворюваності
3.	Кількість випадків травматизму
4.	Кількість робочих днів тимчасової непрацездатності з причини травматизму
5.	Коефіцієнт частоти захворюваності
6.	Коефіцієнт тривалості захворюваності
7.	Коефіцієнт частоти травматизму
8.	Коефіцієнт тяжкості травматизму

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Охорона праці на підприємстві – це здійснення комплексу заходів технічного характеру (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров’я людини робіт) і санітарно-гігієнічних (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях тощо) та навчально-інформаційних заходів, які забезпечують нормальні умови і безпеку праці.

Найгострішим питанням охорони праці на підприємстві є боротьба з виробничим травматизмом. Документи Міжнародної організації праці, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про охорону праці» в цих питаннях спрямовані: на вивчення і врахування виробничого травматизму, забезпечення роботодавцями безпеки праці, відшкодування збитків потерпілим, профілактику травматизму, забезпечення працівників інформацією з охорони праці і техніки безпеки.

Продовження дод. Л

На підприємствах з кількістю працівників в 50 і більше осіб роботодавці зобов’язані створювати службу охорони праці, На підприємствах з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право зупиняти роботу виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників.

Роботодавці зобов’язані за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавці повинні забезпечити вжиття відповідних оздоровчих заходів.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання

першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Фінансування охорони праці на підприємстві здійснюється роботодавцем. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці

передбачаються в державному або місцевих бюджетах.

При проведенні дослідження в бакалаврський роботі щодо стану охорони праці на підприємстві необхідно, порівняти фактичний стан охорони праці з тими вимогами, що встановлені національним законодавством. Розробити пропозиції щодо поліпшення умов праці, зниження захворюваності та виробничого травматизму.

Продовження дод. Л

Таблиця Л 13

Характеристика робочих місць підприємства

№ з/п	Ознаки класифікації робочих місць	Кількість робочих місць за ознаками станом на ______________201__ року
1.	Категорія працівників: - робітники; - спеціалісти; - керівники;
2.	Кількість працівників: - індивідуальні; - колективні;
3.	Рівень механізації: - ручні; - механізовані; - автоматизовані;
4.	Робоче положення: - сидячі; - стоячі; - змінні;
5.	Місце розташування: - в приміщенні; - на вулиці; - на висоті; - під землею;
6.	Рівень рухливості: - стаціонарні; - пересувні; - змінні;
7.	Ступень спеціалізації: - спеціальні; - універсальні;
8.	Вид виробництва: - основні; - допоміжні; - обслуговуючі;
9.	Чисельність змін: - однозмінні; - двозмінні; - трьохзмінні;
10.	Умови праці: - оптимальні; - допустимі; - шкідливі; - небезпечні;
Продовження дод. Л Продовження табл. Л 13
11.	Категорії важкості праці: - 1 категорія; - 2 категорія; - 3 категорія; - 4 категорія; - 5 категорія; - 6 категорія;
12.	Інші ознаки характерні для підприємства

Основна мета організації робочих місць на підприємстві це забезпечення високоефективного та якісного виконання певного виду роботи у встановлений термін, з повним використанням обладнання і робочого часу, із застосуванням раціональних прийомів і методів праці, а також створення комфортних умов праці, які забезпечують працездатність і збереження здоров’я людини. Організація робочого місця – це сукупність заходів з планування, атестації та раціоналізації робочого місця.

До раціональної організації робочих місць висуваються інформаційні, економічні, ергономічні, санітарно-гігієнічні, естетичні, технічні та організаційні вимоги. При організації робочих місць важливе значення має їх спеціалізація – встановлення чіткого виробничого профілю того чи іншого робочого місця.

Оснащення робочого місця – це сукупність розміщених в межах робочого місця основного технологічного і допоміжного обладнання, технологічного і організаційного оснащення, інструменту, технологічної документації, засобів зв’язку, сигналізації та охорони праці.

Планування робочих місць – це просторове розміщення елементів робочих місць, їх оснащення та самого працівника, точне визначення параметрів робочої зони, робочого місця та схем руху машинних агрегатів.

Аналіз організації робочих місць на підприємстві рекомендується розпочинати з їх характеристики наведеної в таблиці Л 13, з’ясування відповідності робочих місць встановленим вимогам, їх спеціалізації та оснащення. Рекомендується обрати для дослідження групу робочих місць найбільш характерних для даного підприємства. Особливу увагу необхідно звернути на недоліки в організації робочих місць, на

Продовження дод. Л

відхилення умов праці від санітарно-гігієнічних норм, на порушення вимог охорони праці тощо.

Рекомендації щодо раціональної організації робочих місць на підприємстві мають бути обґрунтовані відповідно до умов виробництва, з урахуванням їх впливу на ефективність роботи підприємства.

Таблиця Л 14

Характеристика системи обслуговування робочих місць на підприємстві

№ з/п	Об’єкт обслуговування	Напрями обслуговування
	Засоби праці	- забезпечення інструментами; - ремонт інструментів; - забезпечення заготовками деталей; - налагодження обладнання; - забезпечення всіма видами енергії; - ремонт засобів праці; - ремонт приміщень; - прибирання території; - змащування устаткування; - виконання підсобних робіт; - атестація робочих місць;
	Предмети праці	- прийом і контроль якості сировини, матеріалів комплектуючих виробів; - облік і збереження предметів праці, що надійшли на склад; - комплектування і видача на робочі місця; - транспортна доставка до робочих місць; - вивезення готової продукції; - передача документів в бухгалтерію підприємства; - облік виданих зі складу предметів праці; - контроль якості виготовлених деталей;
	Працівники	- інформаційне забезпечення щодо умов трудової діяльності; - інформаційне забезпечення щодо правил внутрішнього трудового розпорядку; - ознайомлення з об’єктом роботи; - виробничий інструктаж; - видача виробничих завдань; - медичне обстеження та медичне обслуговування; - господарсько-побутове обслуговування; - охорона праці; - санітарно-гігієнічне обстеження.

Обслуговування робочих місць – це надання різних послуг, які

дозволяють працівникові виконувати свої безпосередні функції, не

Продовження дод. Л

відволікаючись на виконання другорядних, допоміжних і підсобних робіт. Від ефективної організації обслуговування робочих місць залежить продуктивність праці, ритмічність випуску продукції та її якість.

Залежно від рівня організації виробництва та його об’ємів використовують три види обслуговування робочих місць: централізоване; децентралізоване; змішане обслуговування робочих місць. Кожен з цих видів обслуговування має свої характерні особливості і застосовується за відповідних типів організації виробництва.

При проведенні аналізу системи обслуговування робочих місць на підприємстві розпочинати рекомендується з характеристики робочих місць за методикою наданою в таблиці Л 13. Надалі, слід виконувати аналіз відповідно до напрямів обслуговування робочих місць наданих в таблиці Л 14. Особливу увагу необхідно звернути на недоліки в організації обслуговування робочих місць та розробити рекомендації щодо удосконалення системи обслуговування робочих місць на підприємстві.

Таблиця Л 15

Характеристика поділу праці на підприємстві

№ з/п	Види поділу праці	Характеристика видів поділу праці
1.	Функціональний	- основні працівники; - допоміжні працівники; - обслуговуючі працівники; - керівники; - спеціалісти; - службовці.
2.	Технологічний	- предметний; - подетальний; - поопераційний.
3.	Професійний	За технологічною однорідністю виконуваних робіт: - токар; - слюсар; - фрезерувальник; - електрик; - контролер; - економіст; - інженер-технолог; - та інші спеціальності.
Продовження дод. Л Продовження табл. Л 15
4.	Кваліфікаційний	За складністю виконуваних робіт: - за кваліфікаційними розрядами: - за категоріями; - за класами; - за іншими показниками.

Поділ праці як спеціалізація трудової діяльності, є необхідною передумовою організації виробництва та підвищення продуктивності праці. Поділ праці дозволяє організувати послідовну та одночасну обробку багатьох предметів праці на всіх фазах виробництва та стадіях технологічного процесу.

Поділ праці це вихідний пункт організації праці, що, враховуючи цілі виробництва, полягає у закріпленні за кожним працівником і за кожним підрозділом їхніх обов’язків, функцій, видів робіт, технологічних операцій, Вирішення цього завдання повинно передбачити не лише вимоги раціонального використання робочого часу і кваліфікації робітників, але і збереження змістовності праці, попередження її монотонності, гармонізацію фізичних та психічних навантажень на працівників тощо.

Аналіз поділу праці на підприємстві рекомендується розпочинати із характеристики видів поділу праці. Наприклад, відповідно до функцій, які виконуються на підприємстві працює: основних працівників____;допоміжних___; обслуговуючих____, описати характер робіт, які виконуються різними категоріями працівників згідно функціонального поділу праці. Охарактеризувати технологічний процес виготовлення продукції, виділивши в ньому окремі операції, складність робіт та кваліфікацію робітників. Окремо слід розглянути поділ праці управлінського персоналу, зокрема функції відділу кадрів в цілому та його окремих фахівців, відділу організації і оплати праці тощо.

З поділом праці нерозривно пов’язана її кооперація – єдність і узгодженість спільних дій окремих працівників, трудових колективів у процесі виготовлення продукції. З функціональної точки зору, кооперація праці це процес встановлення виробничих зв’язків (в часі і просторі) між різними відокремленими в результаті поділу праці виконавцями операцій технологічного процесу.

Задачею аналізу системи кооперації праці на підприємстві є

Продовження дод. Л

характеристика виробничих зв’язків між окремими учасниками технологічного процесу виготовлення продукції. Окрім того, можна навести приклади кооперації управлінської праці, наприклад, при нарахуванні заробітної плати робітникам підприємства відбувається кооперація роботи працівників відділу кадрів, які ведуть облік відпрацьованого робочого часу та працівників відділу організації і оплати праці, які нараховують заробітну плату відповідно до відпрацьованого працівниками підприємства робочого часу.

Таблиця Л 16

Форми організації праці на підприємстві

№ з/п	Форми організації праці	Характеристика форми організації праці
1.	Індивідуальна	- індивідуальне виробниче завдання на виконання робіт; - індивідуальне робоче місце; - одноосібне виконання всіх операцій, що входять у виробниче завдання; - відповідальність виконавця за результати своєї роботи; - точний облік результатів роботи; - спеціалізація на виконанні однорідних операцій і функцій; - оплата праці відповідно до результатів виконання індивідуального виробничого завдання; - відповідальність за якість виготовленої продукції; - відповідальність за збереження закріпленого устаткування, обладнання, інструменту; - відповідальність за виготовлення бракованої, з вини виконавця, продукції;
2.	Колективні: - суміщення професій; - багатоверстатне обслуговування; - праця на потокових лініях - бригадна форма організації праці.	- виконання одним працівником повністю або частково функцій і робіт, що відносяться до різних професій; - обслуговування одним або групою працівників одночасно впродовж робочої зміни декількох верстатів чи агрегатів; - праця на взаємопов’язаних між собою конвеєром або іншим транспортним засобом робочих місцях, розміщених за ходом технологічного процесу; - виконання спеціально створеною групою працівників певного комплексу робіт, за виконання яких вони несуть колективну відповідальність;

Продовження дод. Л

Аналіз форм організації праці на підприємстві рекомендується виконувати за такими етапами;

- характеристика продукції підприємства та технологічного процесу її виготовлення;

-облік і характеристика індивідуальних та колективних робочих місць;

- облік працівників, що працюють за індивідуальною та колективними формами організації праці;

- характеристика видів колективних форм організації праці на підприємстві; характеристика робіт, які виконуються на індивідуальних та колективних робочих місцях;

- форма видачі виробничих завдань за різних форм організації праці;

-контроль та облік виконання виробничих завдань;

- недоліки в організації індивідуальної та колективних форм організації праці на підприємстві;

- розробка рекомендацій щодо удосконалення використання різних форм організації праці на підприємстві.

Продовження дод. Л

Таблиця Л 17

Управління організацією праці на підприємстві

№ з/п	Органи управління організацією праці на підприємстві	Функції управління організацією праці
1.	Керівники структурних підрозділів і функціональних служб	- забезпечення та контроль належного рівня організації праці у підпорядкованих структурних підрозділах та службах.
2.	Відділ кадрів	- прогнозування та визначення поточної і перспективної потреби в кадрах і джерел їх задоволення; - відбір, прийом, переміщення та звільнення персоналу; - закріплення працівників на підприємстві; - планування і регулювання професійного і кваліфікаційного росту персоналу; - організаційно-методичне забезпечення професійного, економічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, планування цієї роботи з врахуванням потреб виробництва; - направлення працівників на стажування; - навчання керівників нижчого рівня вмінню працювати з підлеглими; - оцінка результатів роботи персоналу; - організація соціального захисту працівників; - періодичний контроль за задоволеністю працею; - вивчення професійних, ділових, особистих якостей працівників на основі атестації та соціологічних досліджень; - розробка рекомендацій щодо раціонального використання працівників у відповідності до здібностей і потреб підприємства; - формування кадрового резерву; - організація роботи з професійної орієнтації молоді, адаптація молодих спеціалістів, вивчення причин плинності кадрів, динаміки змін в трудовому колективі, розробка заходів стабілізації та удосконалення соціальної і демографічної структури персоналу підприємства; - управління внутрішніми переміщеннями і кар’єрою працівників; - формування сприятливого морально-психологічного клімату в колективі; - оформлення і ведення особових справ працівників підприємства; - подання статистичної, що стосується кадрової служби
Продовження дод. Л Продовження табл. Л 17
3.	Відділ організації праці та заробітної плати	- розробка і впровадження керівних і методичних матеріалів з питань організації праці і управління виробництвом; - організація розробки і впровадження планів з наукової організації праці по структурних підрозділах і підприємству в цілому; - контроль за виконанням планів з наукової організації праці та розрахунок економічної ефективності їх впровадження; - розробка і впровадження керівних і методичних матеріалів з питань організації оплати праці на підприємстві; - розрахунок та планування чисельності працівників структурних підрозділів відповідно до потреб виробництва та функцій управління; - розробка і впровадження прогресивних трудових норм і нормативів; - аналіз використання робочого часу, та виконання норм; - аналіз якості нормування праці; - перегляд застарілих і занижених норм; - виявлення та усунення причин невиконання норм окремими працівниками; - впровадження технічно обґрунтованих норм; - вивчення і впровадження передових методів, прийомів, раціональних форм організації праці, - розробка планів по праці і заробітній платі; - аналіз виконання планів по праці і заробітній платі; - розробка і удосконалення структури апарату управління підприємством; - розробка штатних розкладів структурних підрозділів та по підприємству; - розробка положень про структурні підрозділи підприємства та посадових інструкцій; - розробка і впровадження заходів щодо найбільш ефективного використання робочого часу; - організація роботи по формуванню та прийняттю щорічного колективного договору; - організація атестації робочих місць та працівників підприємства; - організація виконання рекомендацій атестаційних комісій; - подання статистичної та іншої звітності, що стосуються функцій відділу організації праці та заробітної плати;

Продовження дод. Л

Продовження табл. Л 17

		- контроль умов праці на робочих місцях та підготовка відповідних розпоряджень щодо усунення порушень або відхилень від встановлених нормативів; - контроль дотримання вимог національного законодавства та міжнародних актів, що стосуються організації праці.
4.	Роботодавець	- створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці; - забезпечення функціонування системи управління охороною праці, створення відповідних служб і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затвердження інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контроль їх додержання; - розробка за участю сторін колективного договору і реалізація комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; - забезпечення виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; - впровадження вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці тощо; - забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; - організація проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; - вжиття термінових заходів для допомоги потерпілим, залучення за необхідності професійних аварійно-рятувальних формувань у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. - організація пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

Продовження дод. Л

Продовження табл. Л 17

- розробка і затвердження положень, інструкцій, інших актів охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечення безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; - здійснення контролю за додержанням працівникам

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:

8 9 10 11 12 13 14

Подборка статей по вашей теме: