Рекомендації до рішення етимологічних задач

Всі етимологічні задачі побудовані на особливостях розвитку германської фонетичної системи з прото-індоєвропейської і вимагають знання всіх процесів, що відбувалися в ході її формування та еволюції, як в становленні системи приголосних, так і системи голосних. В задачах охоплено всі з них.

Знання теоретичного матеріалу треба застосовувати в комплексі.

Більшість завдань, в яких необхідно встановити спільний індоєвропейський корінь, реконструювати індоєвропейський корінь або встановити типи фонетичних процесів, які лежать в основі змін, що мали місце, потребують обов’язкового першого етапу. Він полягає в тому, щоб розмістити наведені приклади з різних мов або різних етапів розвитку мов за хронологією, за ступенем ‘давности’: протоіндоєвропейський, спільногерманський, власне германський, або загальноіндоєвпропейський, германський, т.п., тобто від спільноіндоєвропейського рівня до рівня окремих германських мов. Другий етап виконання залежить від суті завдання. Якщо воно полягає у встановленні індоєвропейського кореня, зміни, що аналізуються, слід розглядати в зворотному напрямку у порівнянні з природною спрямованістю їхнього протікання. При реконструюванні індоєвропейських праформ слід пам’ятати, що індоєвропейський корінь був переважно односкладовим, а найбільш типовою його моделлю була модель „приголосний + голосний + приголосний”, а також те, що інколи він може бути реконструйований в декількох варіантах, як він наводиться в етимологічних словниках.