6.1 Методологічні основи підготовки проектів управлінських рішень (моделювання при прийнятті управлінських рішень).
Завдання 1
Використовуючи дані про споживання м`яса та м`ясопродуктів у домогосподарствах залежно від рівня середньодушового сукупного доходу (табл. 1), за допомогою кореляційного відношення оцінити тісноту зв`язку між названими показниками. Відомо, що загальна дисперсія споживання м`яса і м`ясопродуктів становить 12,9. Перевірити істотність зв`язку між цими ознаками з імовірністю 0,95.
Таблиця 1
Рівень середньодушового сукупного доходу | Кількість домогосподарств, % до підсумку | Споживання м’яса і м’ясопродуктів на члена домогосподарства за рік, кг |
Низький Середній Високий Разом |
Розв`язування. Результативною ознакою є споживання м`яса і м`ясопродуктів, а факторною – рівень середньодушового сукупного доходу. Для оцінки тісноти зв`язку між цими ознаками використовують кореляційне відношення:
де – міжгрупова і загальна дисперсія.
|
|
Міжгрупову дисперсію обчислюють за формулою:
.
Розрахунок міжгрупової дисперсії подано в табл. 2
Таблиця 2
Номер груп за факторною ознакою | ||||
Разом | -18 -2 - |
Міжгрупова дисперсія становить:
,
а загальна , кореляційне відношення:
Це означає, що 75% варіації споживання м’яса і м’ясопродуктів залежить від рівня середньодушового сукупного доходу, 25% припадає на частку інших ознак.
Істотність зв’язку перевіримо за допомогою F– критерію:
.
Число ступенів вільності можна визначити так:
де т – число груп за факторною ознакою; п кість елементів сукупності;
.
Фактичне значення F-критерію більше від критичного F0,95(2; 97)=3,11, тобто зв’язок між рівнем середньодушового сукупного доходу і споживанням м’яса та м’ясопродуктів з імовірністю 0,95 визнається істотним.
Такий самий висновок можна зробити, використовуючи критичне значення кореляційного відношення , що значно менше від фактичного.