Загальна характеристика функціональних модулів

Змістовий теоретичний модуль – це виклад змісту навчальної дисципліни у формі лекцій.

Змістовий практичний модуль – це проведення семінарських та практичних занять з рейтинговою оцінкою знань студентів.

Модуль самостійної роботи студентів - це самостійне виконання студентами системи завдань, які спрямовані на поглиблення вивчення змісту матеріалу відповідної теми навчальної дисципліни. Самостійна робота студентів передбачає індивідуальне засвоєння матеріалу, який дається у формі лекційних занять, а також матеріалу, який опрацьовується у формі семінарських занять за рекомендованою літературою. Формами контролю засвоєння матеріалу шляхом самопідготовки є співбесіда, реферативні повідомлення, контрольні роботи.

З метою більш глибокого вивчення важливих та складних для засвоєння питань, пропонується підготовка рефератів з тем, вказаних окремо до кожного заняття. До семінарських занять доцільно готувати реферативні повідомлення, користуючись додатковим переліком літератури. Реферати повинні готуватись з врахуванням вимог що ставляться до студентських наукових робіт. Обсяг 7-10 друкованих сторінок; структура – план, текст, список літератури (щонайменше п’ять джерел). Реферати оцінюються викладачем, а найбільш вдалі заслуховуються під час проведення семінарських занять.

Модуль індивідуальної роботи студентів з викладачем – це система консультацій та індивідуальної роботи викладача, яка спрямована на надання науково – методичної допомоги студентам при виконанні ними завдань самостійної роботи, а також перевірка й рейтингова оцінка виконаних студентами завдань.

Контрольно-оцінювальний модуль – це організація модульного та підсумкового контролю з вивчення навчальної дисципліни. Вона передбачає підведення підсумків рейтингових оцінок успішності студента за практичний модуль, модуль самостійної роботи, модуль індивідуальної роботи з викладачем й підсумковий тестовий контроль знань за замістом програм модулів.

Важливою умовою вивчення навчальної дисципліни є перевірка набутих студентами знань і вмінь. З метою формування у майбутніх фахівців особистої відповідальності за здобуття знань з дисципліни, стимулювання й заохочення повсякденної систематичної роботи студентів, підвищення самостійності в навчанні, забезпечення об’єктивності оцінки знань та зменшення випадковості у підсумковій оцінці запроваджується рейтингова система оцінки знань студентів.

Рейтинг – це комплексний показник успішності студента при вивченні дисципліни. Навчальні досягнення студента оцінюються кількісно у балах. Це числовий показник якості його роботи порівняно з максимально можливою кількістю балів та з успіхами однокурсників.

Алгоритм запровадження цієї системи при вивченні теорії держави і права такий:

- рейтингова оцінка за опанування студентом програмового змісту теорії держави

і права встановлюється за сумою балів за всі модулі;

- при вивченні кожного модуля програми навчальної дисципліни, відповідною

кількістю балів оцінюється виконання студентом завдань змістового практичного модуля, модуля самостійної роботи студентів, модуля індивідуальної роботи студента з викладачем, виконання тесту;

- максимальна кількість балів за вивчення першого модуля складає 10 балів,

другого модуля - 40 балів, третього модуля – 40 балів, четвертого модуля – 10 балів. Максимальна кількість балів за вивчення дисципліни складає 100 балів.

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

90-100 балів – відмінно (А)

75-89 балів – добре (ВС)

60-74 балів – задовільно (DE)

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX)

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F)

Загальний обсяг годин для вивчення теорії держави і права складає 99 годин. З них: лекцій – 36; семінарські заняття – 16; самостійна робота – 38; індивідуальна робота студента з викладачем – 9 (дивись Розподіл годин вивчення дисципліни за модулями). Форма контролю – екзамен.

Структура робочої навчальної програми та навчально-методичного плану вивчення дисципліни “Римське право”:

- Опис предмета навчальної дисципліни

- Пояснювальна записка

- Орієнтовний розподіл годин за тематичним планом вивчення дисципліни.

- Загальний програмовий зміст розділів та тем.

- Теми лекцій та питання, які розглядаються.

- Теми та зміст семінарських занять.

- Питання для самостійної роботи студентів.

- Контрольні питання до іспиту.

- Рекомендована література.