Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам

ПРИМІТКА!

Ч. 4 ст. 81 ЗКУ визначено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Щодо земель сільськогосподарського призначення, які набуті у власність громадянами України, які згодом змінили громадянство, - у Земельному кодексу України такої вимоги не існує.

Другою особливою умовою здійснення державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки нотаріусами (без вчинення нотаріальної дії) є дотримання порядку визначення повноважень залежно від місця розташування земельної ділянки.

На реалізацію ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерством юстиції України видано Наказ Міністерства юстиції України від 31 березня 2015 року № 463/5.

Пунктом 2 Наказу Міністерства юстиції України від 28 травня 2014 року № 845/5 «Про заходи щодо державної реєстрації прав на землі сільськогосподарського призначення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2014 року за № 568/25345, зі змінами внесеними Наказом Міністерства юстиції України від 31 березня 2015 року № 463/5, визначено, що державна реєстрація прав на землі сільськогосподарського призначення може проводитися нотаріусом у випадках, передбачених абзацом четвертим частини п’ятої статті 3 та статтею 4² Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за місцем розташування земельної ділянки або у межах відповідної області, де розташована така земельна ділянка».

У випадку проведення державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, ст. 4-2 вищевказаного Закону передбачена одночасність реєстрації права власності на таку земельну ділянку за такими ж правилами.

Особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року окремо визначені законодавцем у ст. 4-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зокрема передбачено, що державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку, може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8--1 частини другої статті 9 цього Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Слід зазначити, що доповнення вищевказаного Закону ст. 4-2 не виключає можливості звернення власника земельної ділянки разом з набувачем похідного права для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року