2015-07-14
388
Для всіх об’єктів архітектури характерні первинні символічні значення, що були вироблені з давнини і збереглися до сьогодення, проте, з часом вони дещо трансформувалися під впливом символіко-ідеологічного навантаження, яке репродукує кожна із типологічних груп. Важливе значення має їх аналіз у відповідності до закритої та відкритої систем. за ознакою зв’язку будинку із зовнішнім середовищем, так як деякі з них є характерними як для закритої (закненої), так і для відкритої систем, а інші – тільки для однієї з них.
В замкненій композиції об’єм будинку групується навколо внутрішнього двору, а зв’язок внутрішніх просторів із зовнішнім середовищем відбувається через елемент-посередник – відкритий простір, який включає в себе об’єм будинку. До цього типу можна віднести і замкнені центричні та компактні композиції, де приміщення будинку формуються навколо головного залу. Такі композиції призводять враження монолітних об’ємів. Відкрита композиція складається із протяжних в одному напрямку об’ємів, а простори, які при цьому формуються, вільно поєднуються із оточуючим середовищем. Якщо розглянути це на прикладі архітектури представництва (адміністративні, офісні, конторські будинки, представництва комерційних фірм, посольства, маєтки тощо), то перші з них більш характерні для періодів посилення тоталітарної влади в періоди деспотій, де превалювала охоронна функція, тоді як для других – головною була функція демонстрації престижу, парадності, багатства і зміни соціальних, ідеологічних орієнтирів. Вони широко розвинулись в архітектурі бароко і класицизму. Основні системи організації внутрішнього простору у відкритих композиціях – коридорна і анфіладна, тоді як в замкнених – безкоридорна і зальна. Нижче наведена табл. 3, яка демонструє символічні значення архітектурних елементів представницького об’єкту, їх відтінки і зміну значень в залежності від типу систем.
Таблиця 3
Символічні значення елементів архітектурного об’єкту
представництва і їх залежність від типу системи
| Елемент | Закрита система | Символ | Відкрита система | Символ |
| Стіна | масивність нерозчленова-ність; давління маси над простором; оборонна функція, | неприступ-ності, зверхності і неможливості подолання тоталітарної влади | багате членування декором; подальше полегшення, і навіть зникання | єдності зовнішнього і внутрішнього їх єдиних бажань і прагнень, демократи-зації |
| Дах, завершення будинків | Функціональне значення – охорона від зовнішнього; виділення із рядової забудови високим і оригінальним завершенням | Укриття, значимості | акцентуван ня місця, центру; завершення ієрархічної побудови, зверненої в майбутнє | перемоги, першості, ієрархічності, неможливості досягнення висоти для інших, каналу зв’язку із вищим |
Продовження табл. 3
| Елемент | Закрита система | Символ | Відкрита система | Символ |
| вікно | оборонна функція, відділення внутрішнього від зовнішнього приховування неблаговидних вчинків від сторонніх. | неприступ-ності, великого розриву між зовнішнім і внутрішнім | проникнення світла всередину для створення різких світлових контрастів; подекуди ототожнення із стіною – світло і прозорість | вираження соціальних метафор: оптимізм –песимізм, спокій – тривога і т.д. єдності зовнішнього і внутріш-нього, немає чого прихо-вувати, виставлення внутрішньо-го напоказ., демократизм |
| сходи | функціональний зв’язок низу і верху; ієрархія допуску до володаря; Видимі бар’єри створення ритуалів | зв’язок земного і небесного; ієрархії, недосяжнос-ті володаря, його неземного походження; ритуалу сходження | функціональ-ний зв’язок низу і верху; спонукання до підйому; диферент-ціація приміщень по рівням; | поступового підйому, кар’єрного зросту, багаторів-невості влади, важкості шляху до перемоги, парадності |
Продовження табл.3
| Елемент | Закрита система | Символ | Відкрита система | Символ |
| декор | багатство інтер’єрів - підсилення значимості володаря, „масштабна лінійка” – уявлення про величину у порівнянні з людиною; Виділення із рядового; збитковість інформації – підтвердження вираженого в ін. деталях і в цілому образі; приналежність до традицій | значимості і влади, увічнення бойових подвигів, нездоланність ієрархії, вічності, традиційності порядку | Підсилення значимості влади; виділення із рядового; зв’язок із навколишнім; засіб підсилення впливу на глядача; створення нових традицій | Значимості влади і місця, парадності, індивідуаль-ності ієрархії, головних принципів влади, корпорації могутності і довговічнос-ті, кращого майбутнього |
Таким чином, елементи-складові представницького будинку із самого початку наділені певним символічним означенням, яке відрізняється від архітипічного значення житлового будинку і храму. Їх сума разом із урахуванням композиційних категорій – метр, ритм, розміри, пропорції, маса, симетрія, тощо, і певне число комбінацій призводить до виникнення формул, сталих і повторюваних у часі.
Використання каркасної системи, вивільнення простору, гнучке розпланування, яке почалося ще в офісах 60-70-х років, в поєднанні з новою ідеологією сучасного демократичного офісу (без видимої ієрархії як в середині і ззовні будинку, так і в професійному аспекті) призвели до появи об’єктів, представництво яких виражено у синтезі техніки і мистецтва, а їх повідомлення формується вже на рівні структури. Елементами-знаками стають сучасні матеріали, легкі конструкції, можливість виконання будь-якої форми, різноманіття рішень, стіни-вікна із можливістю повертання, екологічні системи та ін. Застосування прозорих частин, суцільного засклення, „зникнення” стіни надають офісним представницьким об’єктам більш відкритого характеру. Візуальне поєднання зовнішнього і внутрішнього просторів, вхід-запрошення, відсутність візуальних бар’єрів всередині будинку і при підході до нього, скляні ліхтарі на дахах, або скляні куполи-сфери символи свободи, фігури, де поєднується вертикаль із горизонталлю (влада і народ) – ознака відкритості і демократичності, авторитету, престижності і представництва як в сучасних офісних, так і в адміністративних урядових представницьких спорудах, і, навіть в старих реконструйованих (Рейхстаг).
