З виникненням і поширенням друкарства рукописна книга
не відходить відразу на задній план. Навпаки, вона певний
час активно розвивається, знекровлюючись, щоправда, у
нерівній конкуренції зі своєю новоствореною посестрою.
Рукописання, як і друкарство, особливо в епоху Просвітництва,
стало для значної частини людей формою бізнесу;
продажна ціна рукописних книг була значно вищою від друкованих.
Тому майстри-каліграфи й численні представники
їхніх цехів чинили на початку справжній опір своїм новим
конкурентам.
122__________________________________________ ІІОЧАТК-Ц ДРУКАРСТВА В СВІТІ
Значення Нині, з висоти кількох століть тріумфаль-
друкарства: ного ходу планетою Земля друкарського
редакційно- винаходу, важко переоцінити його значен-
видавничий ня для цивілізайційного поступу людства,
аспект Раптове вторгнення техніки в царину духу
кардинально змінило напрямок розвитку
і матеріального виробництва в цілому, і матеріальної культури
зокрема. У відкритті Йогана Гутенберга, звичайно ж,
|
|
було більше позитивів на противагу тим обмеженим застереженням,
про які йшлося вище.
Маємо тут справу з цілим рядом значеннєвих аспектів,
які потребують грунтовного розгляду, але в цьому контексті
їх варто лише окреслити: економічних, культурно-історичних,
політичних, соціальних, наукових, мистецтвознавчих,
мовних.
Змістове наповнення кожного з них можна легко зробити,
розмірковуючи, скажімо, над цими влучними висловлюваннями
видатних мужів різних епох і країн:
Академік В. Вернадський:
“Книгодрукування виявилося тим могутнім знаряддям,
яке зберегло думку особи, збільшило її силу стократ... Ми
можемо і повинні починати історію нашого наукового світогляду
з відкриття книгодрукування”.
Франсуа Рабле:
“Нині в ходу вишукане і вправне тиснення, винайдене в
мій час за навіюванням Бога, тоді як гармати були вигадані
за спонукою диявола”.
Стефан Цвейг:
“Ні одному джерелу енергії не вдалося створити такого
світла, який випромінює іноді маленький томик, і ніколи
електричний струм не володітиме такою силою, якою володіє
електрика, закладена у друкованому слові”.
Віктор Гюго:
“Винайдення друкарства — видатна історична подія.
У ній — зародок усіх революцій. Вона є зовсім іншим засобом
вираження людської думки; мислення набуває нової
форми, відкинувши стару.. Воістину, друкарство — це та ж
споруда, яка росте вгору нескінченними спіралями; у ньому
таке ж переплетення мов, невпинна діяльність, невтомна
Ствердження друкаретва в Свропі І евіті 123
праця, завзяте змагання всього людства; в ньому — обітова-
ний притулок для думки на випадок нового всесвітнього потопу,
|
|
нового нашестя варварів. Це друга Вавілонська вежа роду
людського”.
У контексті ж редакційно-видавничої справи значення
запровадження нового способу творення і множення текстів
полягає в наступному:
1. Друкарство розпочало переломну добу в бутті
книги.
2. На відміну від рукописного книготворення тут поступово
здійснюється спеціалізація працівників на окремих етапах
підготовки і друкування книги, шо пізніше призвело до
відокремлення видавничих та друкарських процесів і паралельного
розвитку двох взаємно залежних, але самостійних
підрозділів — видавництв і друкарень.
3. Із збільшенням обсягу книговидань від друкарень поступово
відокремлюються допоміжні виробничі підрозділи,
які згодом розростаються в цілі підприємства, працюючи з
друкарями за угодою, — словолитні, палітурні, граверні майстерні,
папірні.
4. Відбулося спрощення і скорочення процесу книгови-
робництва, здешевлення його вартості.
5. Закладалися нові принципи редагування і виправлення
текстів.
6. З ’явилися спеціальні видання, адресовані для редакторів,
коректорів, правшиків.
7. Започатковувалися елементи одності, уніфікації
(висловлюючись сучасною термінологією, стандартизації)
тексту.
8. Окреслювалася типова для наслідування зовнішня конструкція
і внутрішня структура друкованого продукту.
9. Утвердилися нові засади видавничої естетики.
10. Прискорився процес оформлення і ствердження правопису
тієї чи іншої мови.
11. Виникла необхідність у підготовці кадрів друкарів і
редакторів.
12. Слідом за творенням книг друкарство спонукало виникнення
періодичних друкованих органів, а відтак і становлення
журналістики і як однієї з форм суспільно-політичної
діяльності, і як професії.__