3.1. Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу доходів і зборів;
4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
5) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі доходів і зборів, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
|
|
7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
8) у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).
3.2. За наявності однієї з наведених обставин керівник органу доходів і зборів (його заступник) приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.