Інноваційна діяльність

Інноваційна діяльність є необхідною умовою розвитку інноваційних процесів. Згідно діючого Закону України “Про інвестиційну діяльність”, “інноваційна діяльність як одна із форм інвестиційної діяльності здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає: випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного становища”.

Інноваційна діяльність включає: науково-технічну діяльність, організаційну, фінансову і комерційну. Наукові дослідження і розробки, будучи джерелом нових ідей, здійснюються на різних етапах інноваційного процесу.

У дослідженнях інновацій виділяють наступні види інноваційної діяльності:

- інструментальна підготовка й організація виробництва (придбання виробничого устаткування й інструменту, зміни в них, а також у процедурах, методах і стандартах виробництва і контролю якості виготовлення нового продукту чи застосування нового технологічного процесу);

- пуск виробництва і предвиробничі розробки, що включають модифікації продукту і технологічного процесу, перепідготовку персоналу для застосування нових технологій і устаткування, а також пробне виробництво, якщо передбачається доробка конструкції;

- маркетинг нових продуктів (попереднє дослідження ринку, адаптація продукту до різних ринків, рекламна кампанія);

- придбання неупредметненої технології у формі патентів, ліцензій, розкриття ноу-хау, торгових марок, конструкцій, моделей і послуг технологічного змісту;

- придбання упредметненої технології (машин і устаткування, що за своїм технологічним змістом пов'язані з впровадженням продуктових чи процесних інновацій);

- виробниче проектування (підготовка планів і креслень, передбачених для визначення виробничих процедур, технічних специфікацій, експлуатаційних характеристик).

5.4. Основні напрями державної інноваційної політики

Україна належить до держав з високим науковим потенціалом. Це передусім визнані у світі наукові школи, вагомі, а нерідко й унікальні досягнення в багатьох сферах науки. Держава має стати безпосереднім провідником інноваційного розвитку, замовником та організатором досліджень і розробок на найсучасніших напрямах науково-технічного прогресу.

У зв’язку з цим основні напрями державної інноваційної політики наступні:

1. Кардинальне поліпшення фінансування науки шляхом як збільшення бюджетних видатків (у межах не менш як 1,5 – 1,7% від ВВП на першому етапі і до 2,0 – 2,5% – на другому етапі), так і залучення позабюджетних асигнувань. Першочергової державної підтримки потребує фундаментальна наука, що є основою створення власних високих технологій і важливим чинником оновлення наукового потенціалу.

2. Вирішення проблеми зміцнення матеріально-технічної бази наукових установ, оснащення їх комп’ютерною технікою, новітнім обладнанням, створення належно оснащених регіональних та міжгалузевих центрів спільного користування.

3. Підвищення рівня комерціалізації результатів наукових досліджень, зменшення інноваційних ризиків високотехнологічних підприємств та венчурного капіталу за допомогою спеціальних фондів, введення в практику державного замовлення на впровадження у виробництво пріоритетних інновацій.

4. Інституційне забезпечення державної науково-технічної та інноваційної політики, що передбачає:

- удосконалення чинної та розроблення нової нормативно-законодавчої бази науково-технічної і дослідної діяльності, фінансової й організаційної підтримки науки;

- створення сучасної патентно-інформаційної бази з довідково-пошуковим апаратом, використання світових досягнень інформатики в патентній технології;

- вироблення державної політики приватизації установ науково-технологічної сфери;

- удосконалення систем стандартизації та сертифікації, а також системи державної статистики науково-технічного прогресу, наближення її до європейських стандартів;

- застосування системи стимулювання, зокрема через податкові преференції кооперації науки і виробництва, а також механізмів регіональної підтримки науково-технічної діяльності, інноваційного перерозподілу робочої сили;

- розвиток і поглиблення міжнародного співробітництва в інноваційній сфері, її інформаційному та консалтинговому забезпеченні, трансферті технологій, насамперед з країнами ЄС та Росією.

5. Удосконалення та розширення правової база інноваційної діяльності; міжнародної науково-технологічної кооперації; регулювання ринку інновацій; оцінки інтелектуальної власності, експорту й імпорту продукції, виробленої з її застосуванням; податкового, кредитного та страхового стимулювання інноваційних підприємств і організацій.

6. Збереження кадрового потенціалу науково-технічної сфери, заохочення молоді до участі в науковій та науково-технологічній діяльності, зокрема шляхом поповнення наукових організацій фахівцями, підготовленими за державним замовленням.

7. Зміцнення інженерної системи, яка зберігає свій потенціал і є базовим ресурсом української економіки під час її переходу в інноваційну фазу розвитку.

8. Організаційною основою реалізації інноваційної політики має стати створення фінансово-промислових груп, зокрема транснаціональних, а також горизонтальних та вертикальних холдингових компаній, науково-технічних центрів, технополісів, технопарків. Окремі з таких структур можуть формуватися і розвиватися через механізми вільних економічних зон. Водночас Уряд має невідкладно визначити та здійснити конкретні заходи, спрямовані на підтримку венчурних фірм та малих підприємств інноваційної спрямованості.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття “інновації”.

2. У чому полягає відмінність інновацій і незначних змін в продуктах і технологічних процесах?

3. Що таке інноваційний процес?

4. Розповісти про класифікацію інновацій.

5. Дайте визначення продуктових і процесних інновацій

6. Що таке інноваційна діяльність, які її види Вам знайомі?

7. Назвіть основні напрями державної інноваційної політики.