Відбору проб шахтного (рудникового) повітря

5.7.1 На кожній шахті (руднику) необхідно складати вентиляційні плани напрямків повітряних потоків, а також усіх вентиляційних та протипожежних пристроїв шляхом нанесення на копії планів гірничих робіт основних горизонтів.

5.7.2 На шахтах (рудниках), що розробляють декілька рудних тіл (жил), а також під час ведення робіт на декількох горизонтах, необхідно складати вентиляційні плани по основних горизонтах та аксонометричні схеми вентиляції.

У разі розробки одного рудного покладу та під час ведення робіт на одному горизонті допускається складати тільки вентиляційний план.

У випадках, коли на горизонті декілька покладів розкриті загальними виробками, що знаходяться в єдиній вентиляційній системі, необхідно складати загальний погоризонтний план вентиляції.

Вентиляційні плани і схеми зобов´язаний затвердити технічний керівник шахти (рудника), а для з¢єднаних між собою шахт (рудників) - технічний керівник підприємства.

5.7.3 На вентиляційні плани умовними знаками, виконаними згідно з Гірничою графічною документацією (далі - ГОСТ 2.850-75 - ГОСТ 2.857-75), необхідно наносити:

а) напрямки руху вентиляційного струменя повітря (свіжого – червоними, відпрацьованого – синіми стрілками);

б) вентиляційні пристрої (вимірювальні станції із зазначенням їх поперечного перерізу, кількості і швидкості повітря, що проходить, перемички, кросинги, вентиляційні двері);

в) комунікації і засоби пожежегасіння, що необхідні для ліквідації аварій (мережі підземних водопроводів і повітропроводів з пожежними гайками і вентилями; місця перемикання повітропроводів на подачу води; місця знаходження насосів і водозбірників із зазначенням їх ємності; місця розташування вагонеток з протипожежним обладнанням та матеріалами для перемичок; склади протипожежних матеріалів; протипожежні двері);

г) місця розташування камер (пунктів) аварійного повітропостачання;

д) пункти розміщення допоміжних гірничорятувальних команд.

На аксонометричній схемі вентиляції шахти (рудника) умовними знаками необхідно наносити:

а) напрямки руху вентиляційного струменя повітря (свіжий – червоними і відпрацьований – синіми стрілками);

б) основні і допоміжні вентилятори головного провітрювання із зазначенням їх фактичної і номінальної продуктивності в м³/с і депресії в Па;

в) калориферні установки;

г) протипожежні зрошувальні пристрої;

д) місця знаходження вогнегасників;

е) місця встановлення телефонів;

ж) місця встановлення вентиляторів місцевого провітрювання, їх продуктивність і кількість повітря, що підходить до них;

и) кількість повітря, що надходить в шахту (рудник), на горизонти, крила, ділянки і в блоки (камери);

к) кількість повітря, що виходить з шахти (рудника), крила, горизонту і дільниці;

л) виходи із шахт (рудників) і блоків.

На аксонометричній схемі вентиляції або на вентиляційному плані в окремій таблиці необхідно зазначити:

а) кількість вимірювальних станцій на вхідному вентиляційному струмені, на вихідному струмені та загальне число станцій;

б) загальну кількість повітря, що надходить в шахту (рудник);

в) зовнішні і внутрішні витікання (підсоси) через устя вентиляційного ствола, герметичні будівлі, ляди, перемички, перекидні клапани для перекидання струменя, в пристволових дворах, через вентиляційні пристрої на шляху руху повітря до початку дільничних штреків і через відпрацьований простір на дільницях;

г) еквівалентний отвір по кожному крилу шахти (рудника), дільниці, що обслуговується окремим вентилятором, а також по шахті (руднику) в цілому.

5.7.4 До вентиляційного плану додається пояснювальна записка, в якій необхідно відображати:

а) типи робочих та резервних вентиляторів головного провітрювання, наявність резервних пристроїв і телефонного зв¢язку, а також порядок виклику диспетчера (комутатора) шахти (рудника) телефоном;

б) кількість, типи і продуктивність вентиляторів місцевого провітрювання;

в) кількість тупикових виробок, що провітрюються вентиляторами місцевого провітрювання від загальношахтної (загальнорудникової) мережі;

г) кількість очисних вибоїв (камер, блоків, лав), що провітрюються послідовно. В цьому випадку з двох камер, що провітрюються послідовно, необхідно враховувати тільки другу;

д) список наявних вимірювальних приладів.

5.7.5 Під час складання вентиляційних планів необхідно опрацьовувати заходи, спрямовані на поліпшення стану вентиляції шахти (рудника), привести вентиляційні виробки у відповідність до вимог розділу 4 цих Правил, указати термін їх виконання і необхідне обладнання.

5.7.6 Кожну шахту (рудник) необхідно обладнати вимірювальними станціями. В місцях вимірювання кількості повітря на головних вхідних і вихідних потоках горизонтів, на крилах шахти (рудника) треба влаштовувати вимірювальні станції довжиною не меншою за 4 м. Припустимо для улаштування вимірювальних станцій використовувати ділянки виробок, закріплених бетоном або пройдених комбайнами, що мають рівну поверхню.

В інших виробках вимірювання кількості повітря треба виконувати на прямих незахаращених ділянках з кріпленням, що щільно прилягає до стінок виробки, або на ділянках зі спеціально обладнаними стінками та крівлею виробки.

На соляних шахтах (рудниках) в пройдених буропідривним способом виробках перерізом 100 м² і більше, які мають рівні поверхні, допускається обладнувати вимірювальні станції нестандартної конструкції.

В усіх місцях вимірів кількості повітря необхідно встановлювати дошки, на яких слід записувати: дату вимірювань, площу поперечного перерізу виробки (вимірювальної станції), розрахункову та фактичну кількість повітря, швидкість повітряного потоку.

5.7.7 На усіх шахтах (рудниках), не менше одного разу на три роки, необхідно виконувати повітродепресійну зйомку із залученням спеціалізованих організацій, які мають відповідний дозвіл. На шахтах (рудниках), що важко провітрюються, тобто з еквівалентним отвором меншим за 1м², повітродепресійні зйомки треба виконувати не менше одного разу на рік. Повітродепресійну зйомку слід також виконувати після будь-яких значних змін вентиляційного режиму або схеми провітрювання шахти (рудника) (введення–виведення зі схеми провітрювання головної вентиляційної установки, стволів тощо).

За результатами повітродепресійних зйомок треба розробляти заходи щодо усунення виявлених недоліків із зазначенням терміну їх виконання, які зобов´язаний затвердити технічний керівник шахти (рудника).

5.7.8 На головних вентиляторних установках шахт (рудників) і допоміжних вентиляторах головного провітрювання необхідно встановлювати депресіометри і витратоміри.

Вентиляторні установки з електроприводом потужністю 1000 кВт і більше слід обладнувати засобами технологічного контролю параметрів аеродинамічного режиму роботи.

5.7.9 Для перевірки правильності розподілу повітря по горизонтах, крилах, покладах, блоках (камерах) і лавах необхідно виконувати виміри його кількості не менше одного разу на місяць, а також у випадку значних змін вентиляційного режиму.

5.7.10 Відбір проб шахтного (рудникового) повітря на запиленість треба проводити відповідно до вимог Інструкції з контролю вмісту пилу на підприємствах гірничорудної і нерудної промисловості (копальнях, кар´єрах, геологорозвідувальних роботах, збагачувальних, агломератних і дробильно-сортувальних фабриках) (далі - НПАОП 1.2.90-5.03-79), затвердженою Держгіртехнаглядом СРСР 12.11.79.

Відбір проб для аналізу на запиленість слід здійснювати під час виконання робіт в усіх місцях пилоутворення в наступні строки: у вибоях, небезпечних за силікозом, – не менше як два рази за квартал, а в інших вибоях і місцях пилоутворення – один раз за квартал, в очисних вибоях, небезпечних за силікозом, – один раз на місяць.

5.7.11 Відбір проб для визначення якісного складу повітря на вміст в ньому шкідливих газів необхідно виконувати не менше одного разу на місяць в блоках (камерах) і не менше одного разу за квартал - в інших виробках.

5.7.12 Відбір проб шахтного (рудникового) повітря зобов´язані здійснювати спеціально призначені особи ДВГРС або шахти (рудника) відповідно до плану, складеного керівником пиловентиляційної служби, який затверджує технічний керівник шахти (рудника) за узгодженням з керівником підрозділу ДВГРС, що обслуговує шахту (рудник). Пробовідбирач несе відповідальність за правильний відбір проб. Перед початком кожного місяця план треба уточнювати.

Під час аварій і в інших екстрених випадках порядок відбору зобов´язаний встановлювати технічний керівник шахти (рудника) за узгодженням з керівником підрозділу ДВГРС, що обслуговує шахту (рудник).

В залежності від стану гірничих робіт на дане число керівник пиловентиляційної служби може уточнювати план і змінити місце відбору проб та їх кількість із зазначенням причин змін.

5.7.13 В передбачені планом дні керівник пиловентиляційної служби шахти (рудника) зобов´язаний відкоригувати і підписати наряд на відбір повітря пробовідбирачу (Додаток 8), призначити працівника з осіб вентиляційного нагляду для вимірювання температури і швидкості повітряного струменя та для участі у відборі проб.

5.7.14 У разі проведення виробок з використанням вибухових речовин необхідно здійснювати відбір проб повітря для встановлення режиму провітрювання. Після провітрювання під час підривних робіт та перед допуском працівників у вибій необхідно за допомогою експрес-приладів виконати контроль вмісту шкідливих газів.

На шахтах (рудниках) небезпечних за виділенням діоксиду сірки, сірководню та інших шкідливих газів необхідно в строки і в місцях, встановлених технічним керівником шахти (рудника), відбирати проби повітря і лабораторним методом визначати вміст шкідливих газів в них.

Контрольну перевірку якісного складу повітря під час проведення стволів в шахтах (рудниках) з газовим режимом необхідно виконувати не менше двох разів, а з негазовим режимом – не менше одного разу на місяць. Відбір проб повітря необхідно виконувати в двох місцях: у вибої та на робочому помості.

5.7.15 В плані відбору проб повітря необхідно зазначати: дні відбору проб, місце і їх кількість.

Відбирати проби необхідно в місцях, що характеризують склад шахтного (рудникового) повітря, в тому числі обов´язково на вихідних струменях блоків, дільниць і шахти (рудника) в цілому.

На шахтах (рудниках), поблизу яких є відвали порід (терикони), що горять, чи промислові підприємства, які забруднюють атмосферу шкідливими домішками, що можуть потрапити в шахту (рудник), планом треба передбачити відбір проб повітря на загальному вхідному струмені.

У виробках, де температура повітря перевищує 20°С, одночасно з набиранням проб повітря необхідно виконувати вимірювання температури, вологості і швидкості руху повітряного струменя.

Результати вимірів температури, а також аналізи повітря слід заносити до “Вентиляційного журналу” (Додаток 9).

5.7.16 З метою перевірки правильності розрахункової кількості повітря, що подається у вибої для провітрювання після підривних робіт, необхідно відбирати проби для контрольних аналізів повітря. Відбір цих проб слід здійснювати не пізніше як через 30 хвилин після вибуху. В усіх тупикових виробках відбір повітря здійснювати на відстані 35 м від початку виробки і в подальшому через кожні 50 м проведення, а для підняттєвих - через 15-20 м.

5.7.17 Проби повітря, що відбираються в непровітрюваній частині затоплених виробок (під час відкачування), необхідно аналізувати на вміст СО, СО₂, СН₄, Н₂, Н₂S, О₂ і SО₂.

5.7.18 Проби шахтного (рудникового) повітря слід направляти в лабораторію з нарядом за установленою формою наведеною в Додатку 8.

5.7.19 Усі аналізи проб повітря, що надходять до лабораторії, за винятком забракованих, необхідно заносити в “Журнал запису результатів аналізу проб шахтного (рудникового) повітря” (Додаток 10).

Аналіз термінових проб треба виконувати не більше як за 3 години з моменту надходження їх до лабораторії. В усіх випадках результати аналізів шахтного (рудникового) повітря з підвищеним вмістом шкідливих і небезпечних газів, а також результати термінових аналізів треба повідомляти технічному керівникові шахти (рудника) або черговому (диспетчерові), гірничотехнічному інспекторові негайно телефоном з наступним відсиланням (поштою чи нарочним) повідомлення щодо результатів аналізу, в якому необхідно вказати лабораторний номер аналізу, паспорт проб і склад повітря.

5.7.20 Для визначення кількості і складу повітря підприємство зобов’язане мати таку апаратуру: на негазових шахтах (рудниках) – анемометри, секундоміри, експрес-апаратуру для визначення в повітрі вмісту вуглекислого газу, сірчаних сполук, оксиду вуглецю та оксидів азоту; на газових шахтах (рудниках), небезпечних за метаном - апаратуру, передбачену НПАОП 1.1.30-1.01-00.

Експлуатацію, обслуговування і зберігання апаратури і приладів необхідно здійснювати відповідно до інструкцій з їх експлуатації та інших експлуатаційних документів підприємств-виробників.