Юридичні особи

Римляни не розробили поняття юридичної особи як особливого суб'єкта

приватних прав. Ще в давні часи було помічено, що в деяких випадках носіями

приватних прав можуть бути не тільки фізичні особи, а й деякі об'єднання,

корпорації тощо. Згодом фізичним особам почали протиставляти осіб юридичних

як ще один тип суб'єктів права. Вже в Законах XII таблиць згадувалися

різного роду корпорації, колегії релігійного характеру, що мали змогу бути

власниками певного майна. Кількість таких корпорацій зростала. Проте для

широкого розвитку цієї правової структури в Римі ще не було належних

соціально-економічних умов. Не було й терміна «юридична особа». Римські

юристи звертають увагу на те, що в окремих випадках майно належить не

окремим громадянам — фізичним особам, а об'єднанням.

Чіткішим проявом ідеї юридичної особи було визнання за муніципіями

(міськими общинами) права на самоуправління і господарську самостійність.

Це знайшло правове вираження в тому, що муніципії в своїх майнових

відносинах отримали змогу керуватися нормами приватного права. Цим вони

прирівнювалися до статусу фізичних осіб. Наслідком тривалого і досить

важкого розвитку ідеї юридичної особи було визнання класичним правом певних

ознак цього суб'єкта права:

а) в галузі приватно-правових відносин корпорації прирівнювалися до

фізичних осіб.

б) вихід із складу об'єднання окремих осіб не впливає на його юридичне

становище;

в) майно корпорації не є ні спільною власністю всіх членів корпорації, ні

її окремих членів. Це відособлена від її членів власність самої корпорації

як особливого суб'єкта права;

г) корпорація від власного імені має право вступати у будь-які приватно-

правові відносини як з фізичними, так і з юридичними особами. Ці відносини

здійснюються через фізичних осіб, уповноважених на це в установленому

порядку. Найпоширенішими видами юридичних осіб в Римі були: скарбниця,

муніципії, різні спілки осіб однієї професії — пекарів, м'ясників,

ремісників, могильників тощо. Визнавалися юридичними особами різноманітні

релігійні об'єднання. Діяльність юридичної особи припинялася в таких

випадках: після досягнення мети, яка перед нею ставилась, якщо її

діяльність набувала незаконного характеру; після вибуття всіх її членів.

Зауважимо, що мінімальна кількість, необхідна для функціонування юридичної

особи — 3 чоловіки.