Дія закону про крим. Відповід. у часі (Ст. 4 КК.)

Набрання законом чинності — це початковий момент його дії, з якого закон може застосовуватися до діянь, описаних у ньому. Закон набирає чинності лише після його офіційного оприлюднення, але не раніше дня опублікування. Разом з тим законодавець, визначивши, в законі час набрання ним чинності, може початок дії закону або його окремих положень перенести на інший строк.

Офіційне оприлюднення закону — це доведення до відома громадян і державних органів від імені Президента України повного і точного тексту закону державною мовою шляхом його опублікування в офіційному друкованому виданні. Такими виданнями є: “Офіційний вісник України”, “Відомості Верховної Ради України” і газета “Урядовий кур’єр”.

Час набрання законом чинності обчислюється з дня його першого опублікування, в якому б із вищезазначених видань воно не було здійснене.

Час набрання законом чинності врегульоване в ч. 1 ст. 4 КК: 1) після десяти днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо законом не визначено строк набрання ним чинності, але не раніше дня його опублікування. Для обчислення десяти днів за підставу береться час опублікування закону. Сам день опублікування закону до числа десяти днів не входить. 2) з дня його опублікування в офіційному виданні. 3) з того строку, який в ньому зазначений. Законодавець може визначити конкретний день, в який закон набуває чинності. В інших випадках законодавець визначає певний строк, який має сплинути від дня опублікування закону до дня набуття ним чинності. 4)з дня набрання чинності іншим законом.

Під “законом, що діяв на час вчинення діяння” слід розуміти закон, що набрав чинності і ще не втратив її на час вчинення злочину.

Закон про кримінальну відповідальність може втратити чинність за таких обставин:

1)коли він був скасований або змінений іншим законом про кримінальну відповідальність.

2) коли він змінений повністю чи частково іншим законом без будь-якого зазначення про те в новому законі.

3) у зв’язку із закінченням строку дії, на який був прийнятий закон. Строкові закони про кримінальну відповідальність в Україні ще не приймалися.

правило визначення часу вчинення злочину: це — час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Виходячи з цього, слід вважати часом вчинення:

1)злочинів із формальним (у тому числі з “усіченим”) складом — час вчинення особою самої дії або бездіяльності, яка є ознакою об’єктивної сторони злочину.

2)злочинів із матеріальним складом — час вчинення особою суспільне небезпечної дії або бездіяльності, незалежно від часу настання їх суспільне небезпечних наслідків, що зазначені в законі.

3)триваючого злочину — час вчинення дії або бездіяльності, з якої починається так званий “злочинний стан” особи.

4)продовжуваного злочину — час вчинення останньої дії з числа декількох тотожних дій, об’єднаних єдиним наміром, які лише у сукупності складають єдину “дію”.

5)злочинів із ускладненим діянням — з часу вчинення особою всіх передбачених законом складових дій.