21. Імпульс для прийняття певного господарського рішення — це:
a) бажання підвищити ефективність функціонування підприємства;
b) необхідність ліквідувати всі господарські проблеми;?
c) зменшення актуальності або повне розв’язання конкретної господарської проблеми;?
d) усі відповіді помилкові.
22. Етап «Постановка задачі розв’язання проблеми» передбачає виконання таких процедур:
a) розроблення можливих варіантів рішення;
b) збирання необхідної інформації; *
c) формулювання вимог, обмежень;
d) Визначення критеріїв вибору.
23. Етап «Вибір рішення» передбачає виконання таких процедур:
a) розроблення можливих варіантів рішення;
b) формулювання вимог, обмежень;
c)визначення критеріїв вибору; *
d) оцінювання розв’язання проблеми та виникнення нової ситуації.
24. Збирання необхідної інформації — це процедура, що відбувається на етапі:
a) «Постановка задачі розв’язання проблеми»; *
b) «Розроблення варіантів рішення»;
c) «Вибір рішення».
25. Метод прийняття рішень, що характеризується незначною терпимістю до двозначності та раціональним способом мислення, репрезентує:
a) аналітичний стиль;
b) директивний стиль; *
c) концептуальний стиль;
d) біхевіоральний стиль.
26. Особи з аналітичним способом мислення:
a) діють логічно й ефективно, переважно приймаючи швидкі рішення, що зосереджуються на короткому часовому періоді;
b) мислять інтуїтивно, але відзначаються низькою терпимістю;
c) зосереджують увагу переважно на довготерміновому аспекті й часто шукають рішення творчого характеру;
d) ретельно досліджують численні альтернативні варіанти. *
27. Модель, яка ґрунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи, — це:
a) класична модель;
b) ірраціональна модель; *
c) синоптична модель;
d) поведінкова модель.
28. Редукціонізм — це:
a) процес зіткнення різноманітних проблем, рішень, завдань;
b) науковий рух, який ґрунтується на переконанні, що проблему можна звести до найменшого її компонента і, зрозумівши його, віднайти логіку у всій цілісності;
c) модель прийняття рішень, яка хоч опосередковано, але передбачає, що в керівника є можливість передбачити наслідки прийнятих рішень.
29. Репрезентувати багато різних компонентів складної проблеми, інструментів для передавання складних ідей іншим доцільно за допомогою:
a) алгоритму;
b) уявних схем; *
c) блок-схем;
d) «ґрунтовки».
30. Рішення, що приймаються за умови ґрунтовного оцінювання, критичного підходу до справи й характеризуються браком новизни й оригінальності, — це:
a) інертні рішення;
b) раціональні рішення;
c) урівноважені рішення;
d) обережні рішення.
31. Метод прийняття рішень, що характеризується високою терпимість до двозначності, доповнену раціональним способом мислення, репрезентує:
a) аналітичний стиль; *
b) директивний стиль;
c) концептуальний стиль;
d) біхевіоральний стиль.
32. Метод прийняття рішень, що характеризується дуже широким світоглядом і здатністю досліджувати численні альтернативи репрезентує:
a) аналітичний стиль;
b) директивний стиль;
c) концептуальний стиль; *
d) біхевіоральний стиль.
33. Метод прийняття рішень, що характеризує про індивіда, який мислить інтуїтивно, проте відзначається низькою терпимістю репрезентує:
a) аналітичний стиль;
b) директивний стиль;
c) концептуальний стиль;
d) біхевіоральний стиль. *
34. Структурна схема ля прийняття рішень, яка передбачає необхідність щохвилинного розподілу індивідуальних завдань працівників
a) Науковий менеджмент: «тейлоризм» *
b) Раціонально-дедуктивна модель
c) Дискретно-інкрементальна модель (Ч. Ліндблом)
d) Теорія хаосу
Структурна схема ля прийняття рішень, яка передбачає що у керівника є можливість передбачити наслідки прийнятих рішень. Спонукає особу, що приймає рішення, до виконання певного алгоритму
a) Науковий менеджмент: «тейлоризм»
b) Раціонально-дедуктивна модель *
c) Дискретно-інкрементальна модель (Ч. Ліндблом)
d) Теорія хаосу