Ø Анафора – однаковий початок рядків у вірші, пісні, що застосовується для підкреслення важливого за смислом слова.
Ø Антитеза – протиставлення з метою контрастного змалювання явищ (заперечення певного твердження, тези).
Ø Епіфора – протилежна анафорі за своєю роллю в поетичному тексті.
Ø Інверсія – порушення узвичаєного порядку слів у реченні з метою увиразнення певного вислову, емоційно-смислового його підсилення.
Ø Метафора – перенесення рис одного предмета на інший на основі схожості або конкретності. Один з основних прийомів поетичного мовлення.
Ø Поетичний паралелізм – аналогія, уподібнення, спільність характерних рис явища. Пов΄язує певні мотиви або елементи стилю в художньому творі.
Ø Постійний епітет – стійке, постійне художнє означення якогось предмета або явища.
Ø Символ – умовне позначення якогось предмета, поняття або явища, відтворення його сутності через умовний знак.
Ø Тавтологія – повторення спільнокореневих або близьких за значенням слів. Тавтологія затримує увагу на сказаному, увиразнює його, підсилює емоційність і ритмічність мови. (Може бути вадою мовлення).