1.
| Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Специфіка філософського світогляду.
|
2.
| Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
|
3.
| Предмет філософії та особливості філософського мислення. Структура філософського знання.
|
4.
| Основне питання філософії і форми його вирішення.
|
5.
| Історичні форми матеріалізму.
|
6.
| Історичні форми ідеалізму.
|
7.
| Поняття скептицизму і агностицизму.
|
8.
| Основні методи філософії, їх характеристика.
|
9.
| Основні функції філософії. Значення філософії для теоретичної та практичної діяльності фахівця-фінансиста.
|
10.
| Принципи періодизації історії філософії. Історичні типи філософії.
|
11.
| Філософія Стародавньої Індії. Релігійно-філософські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм.
|
12.
| Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм.
|
13.
| Своєрідність філософії Стародавньої Греції.
|
14.
| Матеріалізм Геракліта.
|
15.
| Атомістика Демокріта.
|
16.
| Теорія „ідей” Платона.
|
17.
| Вчення Аристотеля про „форму” і „матерію”.
|
18.
| Філософія Середньовіччя в Західній Європі. Загальна характеристика.
|
19.
| Апологетика, патристика, схоластика.
|
20.
| Основні напрями середньовічної філософії: номіналізм та реалізм.
|
21.
| Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, двоїстість істини, співвідношення релігії, філософії і науки.
|
22.
| Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.
|
23.
| Діалектика епохи Відродження.
|
24.
| Натурфілософія епохи відродження.
|
25.
| Реформація, її ідеї (Т. Мюнцер, М. Лютер, Ж. Кальвін).
|
26.
| Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція ХVІІ століття.
|
27.
| Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона.
|
28.
| Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта.
|
29.
| Пантеїзм Б. Спінози.
|
30.
| Монадологія Г Лейбніца.
|
31.
| Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм (Д. Берклі, Д. Юм).
|
32.
| Французькі матеріалісти ХVІІІ століття (Д. Дідро, П.-А. Гольбах, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).
|
33.
| Історичні умови формування німецької класичної філософії, її основні риси.
|
34.
| Філософські та соціально-етичні погляди І. Канта.
|
35.
| Післякантівський суб’єктивний ідеалізм (Й.Фіхте).
|
36.
| Діалектика і натурфілософія Ф. Шеллінга.
|
37.
| Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г. Гегеля.
|
38.
| Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
|
39.
| Давньослов’янська міфологія – переддень філософської думки.
|
40.
| Філософська думка Київської Русі.
|
41.
| Філософські ідеї в духовній культурі України ХІІ – ХІІІ ст.
|
42.
| Гуманізм епохи Відродження в Україні.
|
43.
| Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах.
|
44.
| Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія „серця” Г. Сковороди.
|
45.
| Український романтизм.
|
46.
| Українська академічна філософія. Філософські погляди П. Юркевича.
|
47.
| Російськомовна школа „Київського кола” другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
|
48.
| Філософія української революційної демократії.
|
49.
| Філософська думка української діаспори.
|
50.
| Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди.
|
51.
| Позитивізм, його різновиди.
|
52.
| Екзистенціалізм, його різновиди.
|
53.
| Фрейдизм та неофрейдизм.
|
54.
| Томізм та неотомізм.
|
55.
| Філософський зміст проблеми буття.
|
56.
| Основні форми буття, їх специфіка.
|
57.
| Проблема субстанції в філософії. Дуалізм, монізм, плюралізм.
|
58.
| Категорія „матерія” в історико-філософському процесі.
|
59.
| Проблема єдності світу.
|
60.
| Рух як атрибут матерії. Рух і розвиток. Головні концепції розвитку.
|
61.
| Основні типи і форми руху матерії, їх співвідношення. Методологічне значення вчення про основні форми руху матерії.
|
62.
| Простір і час як основні форми існування матерії.
|
63.
| Субстанціональна та релятивістська концепції простору і часу.
|
64.
| Походження та сутність свідомості як філософська проблема.
|
65.
| Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Альтернативи діалектики.
|
66.
| Принципи діалектики.
|
67.
| Категорії діалектики.
|
68.
| Закон єдності та боротьби протилежностей.
|
69.
| Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін.
|
70.
| Закон заперечення заперечення.
|
71.
| Відмінність наукового пізнання від донаукового.
|
72.
| Матеріалізм та скептицизм у філософії Стародавнього світу.
|
73.
| Матеріалізм та агностицизм ХVІІ – ХVІІІ століть.
|
74.
| Природа і призначення процесу пізнання. Поняття об’єкта і суб’єкта пізнання, їх зміст і співвідношення.
|
75.
| Роль практики у пізнанні дійсності.
|
76.
| Чуттєве пізнання і його форми.
|
77.
| Логічне пізнання і його форми.
|
78.
| Особливості чуттєвого і теоретичного пізнання.
|
79.
| Поняття істини. Об’єктивність, абсолютність та відносність істини. Критерій істини.
|
80.
| Поняття методу пізнання. Діалектичний метод та конкретні способи і прийоми наукового дослідження.
|
81.
| Типи класифікації методів наукового пізнання.
|
82.
| Методи емпіричного пізнання.
|
83.
| Методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання.
|
84.
| Методи побудови наукової теорії.
|
85.
| Основні форми наукового пізнання (проблема, гіпотеза, теорія, ідея).
|
86.
| Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, опис, експеримент, пояснення тощо).
|
87.
| Природа як об’єкт філософського аналізу.
|
88.
| Поняття природи, природної середи, біосфери, ноосфери.
|
89.
| Вплив суспільства на природу. Вплив природи на суспільство.
|
90.
| Екологічна проблема як одна з глобальних проблем сучасності.
|
91.
| Поняття суспільства. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до аналізу суспільства.
|
92.
| Філософська антропологія про людину.
|
93.
| Закони суспільства, їхній характер і особливості.
|
94.
| Соціально-філософський зміст категорії „суспільне виробництво”.
|
95.
| Поняття суспільно-економічної формації та її структура.
|
96.
| Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.
|
97.
| Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку.
|